З все довшим часом тривалості пандемії коронавірусної хвороби з'являється більше даних про те, що COVID-19 спричинює як гострі, так і хронічні неврологічні або психіатричні порушення. В осіб, які доглядають за хворими на COVID-19, також спостерігається вища за середню поширеність проблем із психічним здоров'ям . Ці порушення є наслідком багатьох різних факторів.
SARS-CoV-2 безпосередньо вражає нюхові нейрони, що спричинює характерне зниження нюху, і нервові клітини, що експресують смакові рецептори. Хоча ці клітини безпосередньо пов'язані з мозком, проте не спостерігається значного інфікування інших нервових клітин у центральній нервовій системі. Велика кількість неврологічних ускладнень, очевидно, є наслідком пошкодження клітин судин мозку, або пошкодженням у результаті гіпоксії. Тривалий перебіг COVID-19 може призвести до тривалого запального стану, що може посилити симптоми, подібні на аутоімунне захворювання. Багато хворих на COVID-19 відчувають психіатричні симптоми, які можуть виникати внаслідок прямої дії вірусу, хронічного посилення запалення, або через вторинні ефекти, такі як посттравматичний стресовий розлад.
SARS-CoV-2 можна відразу виявити в головному мозку та спинномозковій рідині за допомогою ПЛР, і вважається, що він проникає через нюхову систему. Черепно-мозкові нерви (включаючи лицевий нерв і блукаючий нерв, які забезпечують смак) забезпечують додатковий шлях входу. SARS-CoV-2 було виявлено в ендотеліальних клітинах за допомогою електронної мікроскопії, хоча такий метод надає докази, які демонструють присутність вірусу, але не визначає кількість вірусів, які наявні в організмі (якісний, а не кількісний метод).
Гострі неврологічні симптоми при COVID-19 Частка хворих, які відчувають симптоми після зараження SARS-CoV-2, залежить від віку. У 10—20 % хворих, інфікованих SARS-CoV-2, зазвичай виявляється клінічний синдром, відомий як COVID-19. Кількість інфікованих COVID-19 є найвищою серед осіб віком 18–65 років, тоді як ризик тяжкого захворювання або смерті різко зростає після 50 років, і зростає з віком. Близько 35 % хворих із симптомами COVID-19 мають неврологічні ускладнення. Неврологічні симптоми не є унікальними для COVID-19; SARS і MERS також спричинюють гострі та підгострі неврологічні симптоми, включно периферичну нейропатію, міопатію, синдром Гієна-Барре та стовбуровий енцефаліт Бікерстафа. Є дані, що пандемія грипу 1918 року спричинила появу постгрипозного паркінсонізму, про що згадується в наукових працях Олівера Сакса та фільмі «Пробудження».
Втрата смаку чи нюху є одними з найперших і найпоширеніших симптомів COVID-19. Приблизно 81 % хворих із розгорнутими клінічними проявами COVID-19 відчувають розлади нюху (46 % аносмія, 29 % гіпосмія та 6 % дизосмія). Розлади смаку зустрічаються у 94 % хворих (агевзія 45 %, гіпогевзія 23 %, дисгевзія 26 %). У більшості хворих смак або нюх відновлюються протягом 8 днів. Поширеним проявом COVID-19 також є делірій, особливо у літніх людей. Нещодавні дані довгострокового дослідження підтверджують, що марення виникає на фоні запального процесу. У великої кількості хворих на COVID-19 також спостерігаються більш серйозні неврологічні симптоми. Ці симптоми включають головний біль, нудоту, блювання, порушення свідомості, енцефаліт, міалгію та гострі цереброваскулярні захворювання, включаючи інсульт, тромбоз венозного синуса, і внутрішньомозковий крововилив .
Все частіше спостерігаються порушення мозкового кровообігу внаслідок COVID-19 (зокрема інсульт), про які повідомляється в 5 % госпіталізованих пацієнтів, і які трапляються як у літніх, так і у молодих хворих. Також повідомлялося про випадки синдрому Гієна-Барре, гострого мієліту та енцефаломієліту. Синдром Гієна–Барре виникає як аутоімунне захворювання, яке призводить до прогресуючої м'язової слабкості, труднощів при ходьбі, та інших симптомів, що відображають зниження надходження сигналів від нервової системи до м'язів. Випадки мієліту можуть виникнути внаслідок прямого інфікування м'язів через місцевий рецептор ангіотензинперетворювального ферменту 2, який є рецептором входу SARS-CoV-2 до клітини. COVID-19 також може спричинювати важкі захворювання у дітей. У частини дітей з COVID-19, у яких розвивається синдром, подібний на синдром Кавасакі, який є мультисистемним запальним синдромом, при якому також спостерігаються цереброваскулярні ускладнення та неврологічні ураження.
Розлади нюху і смаку Як згадувалося вище, багато хворих на COVID-19 мають розлади смаку та нюху. Від 41 % до 62 % хворих (залежно від конкретного дослідження) мають розлади нюху, які можуть проявлятися як аносмія (втрата нюху), гіпосмія (зниження нюху) або паросмія (спотворення нюху). Однак втрата нюху характерна не тільки для COVID-19; приблизно 13 % хворих на грип також втрачають нюх, як і хворі на MERS або гарячку Ебола. Серед хворих із COVID-19 50 % хворих відновлюють нюх протягом 14 днів, а у 89 % хворих повністю відновлюється нюх протягом 4 тижнів . Лише 5 % хворих із COVID-19 відчувають втрату нюху, що триває понад 40 днів.
Схоже, що вірус SARS-CoV-2 атакує сустентакулярні клітини (також їх називають «опорними клітинами»), тобто клітини, які оточують і підтримують нейрони нюхових рецепторів. Невелика кількість вірусів безпосередньо заражає нейрони нюхових рецепторів. Однак інфікування SARS-CoV-2 сустентакулярних клітин може призвести до десквамації нюхового епітелію з супутньою втратою нейронів нюхових рецепторів і аносмією. Щоправда нюховий епітелій постійно регенерується, і пошкоджені нейрони зазвичай замінюються приблизно через 14 днів. Нервові клітини, що контролюють смак, називаються смаковими нервовми клітинами, відновлюються ще швидше, оновлюючись приблизно через 10 днів.
Існує клінічний спосіб допомоги для хворих із розладами нюху. Хворим, які відчувають втрату нюху довше двох тижнів, рекомендується пройти тренування нюху. Тренування нюху допомагає «навчити» нові нюхові нейрони зв'язуватися з мозком, щоб запахи спочатку можна було відчувати, а потім розпізнавати. Особисті розповіді про процес тренування нюху після інфікування COVID-19 висвітлювалися в таких засобах масової інформації, як «New York Times». Хворим, які відчувають втрату нюху більше ніж на 2 тижні, також рекомендується отримати направлення до отоларинголога. При цьому може допомогти пероральний прийом кортикостероїдів, але не у всіх випадках. Іншим альтернативним способом лікування втрати нюху може бути ліпоєва кислота, проте в літературі висловлено думку, що вона не полегшує симптоми та не сприяє одужанню.
Хронічні неврологічні симптоми при COVID-19
У червні 2022 року дослідження Центрів з контролю та профілактики захворювань, засноване на електронних медичних записах, показало, що "кожен із п'яти тих, хто пережив COVID-19 у віці 18–64 років, і кожен четвертий з тих, хто вижив, віком ≥65 років, зазнав принаймні одного випадку, який міг бути пов'язаний із попереднім COVID-19, або мав тривалий COVID , а аналіз заяв приватних медичних закладів показав, що з 78252 хворих із діагнозом «постковідний синдром» 75,8 % не були госпіталізовані внаслідок COVID-19 . Серед осіб віком 0–18 років поширеність тривалих станів COVID, як-от симптоми зміни настрою, синдром хронічної втоми та розлади сну, загалом становить близько 25 %.
Дослідження за участю 236379 осіб, які перехворіли на COVID-19, показало, що орієнтовна частота неврологічних або психіатричних діагнозів протягом наступних 6 місяців після діагностованої хвороби становила 33,62 %, при цьому в 12,84 % це був перший такий діагноз, а також були вищі ризики важкого перебігу COVID-19.
Велике клінічне дослідження показало, що особи після COVID-19 мали підвищений ризик кількох неврологічних ускладнень, включаючи головний біль, проблеми з пам'яттю, проблеми з нюхом, та інсульт; ризик був очевидний навіть серед осіб, у яких гострий період хвороби не був настільки важким, щоб вимагати госпіталізації; ризик був вищим серед госпіталізованих, і найвищим серед тих, хто потребував лікування у відділенні інтенсивної терапії під час гострої фази інфекції . Близько 20 % випадків COVID-19, які проходили через відділення інтенсивної терапії, мали хронічні неврологічні симптоми (крім втрати нюху та смаку). З хворих, які проходили МРТ, у 44 % на МРТ виявлявся сигнал відновлення інверсії, ослаблений рідиною, в лептоменінгеальному просторі, та інсульт. Нейропатологічні дослідження померлих від COVID-19 виявляють у мозку мікротромби та інфаркти. Найпоширенішими ураженнями були гіпоксичне пошкодження, яке могло бути спричинено апаратами ШВЛ. Однак у багатьох хворих, які померли, спостерігалися периваскулярна інфільтрація Т-лімфоцитами (55 %) і активація мікрогліальних клітин (50 %). Синдром Гієна — Барре зустрічається у тих, хто переніс COVID-19, із частотою 5 випадків на 1000 хворих, що приблизно в 500 разів перевищує звичайну захворюваність (1 на 100 тисяч осіб). Також зустрічається споріднений тип аутоімунного синдрому, який називається синдромом Міллера-Фішера.
У частини хворих на COVID-19, які були госпіталізовані, також можуть спостерігатися судоми. В одній із статей йдеться про те, що судоми зазвичай виникають у пацієнтів із COVID-19, у яких в анамнезі до цього були напади судом або інфаркти мозку , однак ще немає оглядів, які б надали дані про захворюваність у загальній популяції. Як правило, повідомляють про гострі епілептичні напади та епілептичний статус. 57 % випадків судом реєструються серед хворих, які мали респіраторні або шлунково-кишкові симптоми. Хоча лікування бензодіазепінами може здаватися протипоказаним через ризик пригнічення дихання, у хворих на COVID-19 із гострими епілептичними нападами, яким призначалось таке лікування, спостерігається 96 % сприятливих результатів, тоді як у хворих з гострими епілептичними нападами, які не лікуються, спостерігаються вищі показники смертності (5 -39 %).
Гострі психіатричні симптоми при COVID-19 Повідомлення про поширеність розладів психіки при COVID-19 відрізняються залежно від дослідження . В одному з оглядів 35 % хворих мали легкі форми тривоги, безсоння та депресії, а 13 % хворих мали помірні та важкі форми цих розладів . В іншому огляді частота депресії та тривоги становила 47 % і 37 % відповідно . Відповідно до великого метааналізу, депресія виникає у 23, 0 % (16,1 до 26,1), а тривога — у 15,9 % (5,6 до 37,7) випадків. Ці психологічні симптоми корелюють з біомаркерами крові, зокрема з прозапальним С-реактивним білком. Були повідомлення про випадки гострого психічного розладу та спроби самогубства, пов'язаних з гострою інфекцією COVID-19 .
Хронічні психіатричні симптоми при COVID-19 Стаття, опублікована в журналі «Nature» у 2021 році, повідомляє про підвищений ризик депресії, тривоги, проблем зі сном і розладів, пов'язаних із вживанням психоактивних речовин, серед хворих після гострої форми COVID-19. У 2020 році огляд «Lancet Psychiatry» повідомив про появу таких психіатричних симптомів після COVID-19: травматичні спогади (30 %), зниження пам'яті (19 %), втома (19 %), дратівливість (13 %), безсоння (12 %) і депресивний настрій (11 %) . Інші поширені симптоми, але про них повідомляється в меншій кількості статей; ці симптоми включають розлади сну (100 % хворих) і розлад уваги та концентрації (20 % хворих). Ці сукупні проблеми призводять до загального (і кількісного) зниження якості життя та соціального функціонування (яке вимірюється за шкалою SF-36).
Неврологічні та психіатричні порушення серед населення в цілому та серед медичних працівників За словами експертів із психічного здоров'я, пандемія COVID-19 негативно вплинула на психічне здоров'я людей у всьому світі. Це може спричинити появи підвищеної тривожності та незахищеності, посилення страхів та дискримінації .