Піколе́зна руда (Xenops rutilans) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис Довжина птаха становить 12 см, вага 12,6 г. Голова темно-коричнева, над очима білуваті "брови", на щоках білуваті "вуса". Верхня частина тіла рудувато-коричнева, крила темно-коричневі, на крилах охристі смуги. Нижня частина тілда оливково-коричнева, сильно поцяткована білуватими смужками. Дзьоб короткий, міцний, загострений, клиноподібний. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Підвиди
Виділяють одинадцять підвидів: X. r. septentrionalis Zimmer, JT, 1929 — Коста-Рика і західна Панама (захід Чирікі); X. r. incomptus Wetmore, 1970 — крайній схід Панами (Серро-Пірре); X. r. heterurus Cabanis & Heine, 1860 — північна Венесуела (на схід до півострова ), Анди в Колумбії і північно-східному Еквадорі, острів Тринідад; X. r. perijanus Phelps, WH & Phelps, WH Jr, 1954 — Східний хребет Колумбійських Анд (Сантандер), Анди на заході Венесуели (Тачира), гори Сьєрра-де-Періха на кордоні Колумбії і Венесуели; X. r. phelpsi Meyer de Schauensee, 1959 — гірський масив Сьєрра-Невада-де-Санта-Марта (північна Колумбія); X. r. guayae Hellmayr, 1920 — рівнини на заході Еквадору (на південь від Есмеральдаса) і на північному заході Перу (Тумбес, П'юра); X. r. peruvianus Zimmer, JT, 1935 — передгір'я Анд в Еквадорі (Морона-Сантьяго, Самора-Чинчипе) і Перу (на південь до Пуно); X. r. connectens Chapman, 1919 — передгір'я Анд в Болівії і північно-західній Аргентина (на південь до Тукумана); X. r. purusianus Todd, 1925 — крайній схід Перу, центральна Бразилія (від Пуруса до Тапажоса) і північний схід Болівії; X. r. chapadensis Zimmer, JT, 1935 — схід Болівії і південний захід Бразилії (від Рондонії і Мату-Гросу на схід до Мараньяна, Піауї і Гояса); X. r. rutilans Temminck, 1821 — південний схід Бразилії (на південь від Параїби, Баїї і Мінас-Жерайса), схід Парагваю і північний схід Аргентини (Місьйонес, північно-східний Коррієнтес).
Поширення і екологія Руді піколезни мешкають в Коста-Риці, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Парагваї, Аргентині та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах та на узліссях. Зустрічаються на висоті від 540 до 2800 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами та їх личинками, яких шукають в гнилій деревині, під корою та серед гілок. Гніздяться в дуплах дерев, які встелюють рослинними волокнами, на висоті від 1,5 до 4,5 м над землею. В кладці 2 білих яйця, насиджують і самиці. і самці.
Примітки
Джерела
Stiles and Skutch, A guide to the birds of Costa Rica
Посилання de L. Fávaro, Fernando; dos Anjos, Luiz; Lopes, Edson V.; Mendonça, Luciana B. & Volpato, Graziele H. (2006): Efeito do gradiente altitudinal/latitudinal sobre espécies de aves florestais da família Furnariidae na Bacia do Rio Tibagi, Paraná, Brasil [Effect of altitudinal/latitudinal gradient about forest ovenbirds species (Aves: Furnariidae) in the Tibagi river basin, Paraná, Brazil]. Revista Brasileira de Zoologia 23(1): 261–266 [Portuguese with English abstract]. PDF fulltext Machado, C.G. (1999): A composição dos bandos mistos de aves na Mata Atlântica da Serra de Paranapiacaba, no sudeste brasileiro [Mixed flocks of birds in Atlantic Rain Forest in Serra de Paranapiacaba, southeastern Brazil]. Revista Brasileira de Biologia 59(1): 75-85 [Portuguese with English abstract]. PDF fulltext Olson, Storrs L. & Alvarenga, Herculano M. F. (2006): An extraordinary feeding assemblage of birds at a termite swarm in the Serra da Mantiqueira, São Paulo, Brazil. Revista Brasileira de Ornitologia 14(3): 297-299 [English with Portuguese abstract]. PDF fulltext