Ліберальний католицизм — течія в католицькій церкві, яка мала вагомий вплив у 19 столітті та першій половині 20 століття, особливо у Франції. Значною мірою течія ототожнюється з французькими політичними теоретиками, такими як Фелісіте Робер де Ламенне, Анрі Лакордер і .
Будучи переважно політичним за своєю природою, ліберальний католицизм відрізнявся від руху в богослов'ї, зокрема, що важливо зазначити, від католиків, які описуються як теологічно "прогресивні" або "ліберальні".
Опис Ліберальний католицизм був визначений як "... фактично, серед щирих католиків існує тенденція підносити свободу як головну цінність з наслідками, які тягнуться за собою задля принципів, що керують соціальним, політичним і релігійним життям: з'являється бажання примирити непоєднуване, принципи, на яких була заснована християнська Франція, і принципи, що випливають з Революції"."Essentiellement une tendance, chez des catholiques sincères, à exalter la liberté comme valeur première avec les conséquences que cela entraîne pour les principes qui régissent la vie sociale, politique et religieuse : on en vient à vouloir concilier des inconciliables, les principes sur lesquels étaient fondés la France chrétienne et ceux qui découlent de la Révolution" (Arnaud de Lassus, Connaissance élémentaire du Libéralisme catholique, 1988).. Ця фраза була використана для опису течій думки й діяльності, що виникли в результаті перероблення Європи Наполеоном і відновлення традиційної монархії.
У останньому номері газети L'Avenir був опублікований маніфест, в якому проголошувалися наступні положення:
Серед вимог, спрямованих на реформування сучасної католицької церкви, які висувають ліберальні католики, є такі:
прийняття Церквою жіночого рукоположення та скасування обов'язкового целібату серед священнослужителів визнання права на контрацепцію, евтаназію, аборт, розлучення та екстракорпоральне запліднення припинення розгляду гомосексуальних актів як гріха.
Всі ліберально-католицькі вимоги і погляди засуджуються Церквою як такі, що суперечать принципам католицької віри і моралі. Дещо схожі положення зустрічаються в Ліберальній католицькій церкві.
Історія Першим проявом католицького лібералізму вважається видання у 1830 році у Франції журналу "L'Avenir", засновником якого був священник Юг-Фелісіте-Роберт де Ламенне.
У останньому номері газети L'Avenir був опублікований маніфест, в якому проголошувалися наступні положення:
богослужіння має бути відокремлене від державної влади, яка не повинна втручатися у релігійне вчення та обряди, має бути повна свобода преси, свобода освіти і свобода віросповідання повинні йти пліч-о-пліч, оскільки і те, і інше є формою прояву власних поглядів, свобода зібрань не повинна обмежуватися жодним чином.
Папа Римський Григорій XVI засудив маніфест Ламенне у своїй енцикліці Singulari nos.
Примітки