При каноні стояв — українська стрілецька пісня часів Першої світової війни. Є варіантом відомої чеської жартівливої пісні «Канонір Ябурек» (), написаної у 1884 році.
Чеський варіант Пісня «Канонір Ябурек» є розповіддю про доблесного каноніра Франца Ябурека, який, як сказано в пісні, брав участь у битві при Садовій (1866) під час Австро-прусської війни. Навіть після того, як ворожі гарматні ядра відірвали йому обидві руки, він продовжував заряджати гармату босими ногами тощо. Коли йому відірвали голову, вона полетіла до генерала і сказала: «Доповідаю, я не можу віддати честь». Далі в пісні говориться, що за його хоробрість він був підвищений до дворянства на ім’я Едлер фон ден Ябурек, і що він не мав голови, нічого страшного, тому що вже було багато безголового дворянства. Жодної реальної події в пісні не описано; однак у той час існували газетні повідомлення та легенди, що описували різні види перебільшеного героїзму.
Пісню про Ябурека виконують в арештантській камері Марек і Швейк в книзі Пригоди бравого вояка Швейка
У Садовій є шинок «U Kanonýra Jabůrka » — місці, навколо якого проходила битваA search result for works of Franz Hiesel"Sadová - Hostinec U kanonýra Jabůrka" (retrieved August 29, 2015).
Стрілецький варіант Під час Першої світової війни вона набула широкої популярності серед солдат Австро-Угорської армії, в тому числі Українських січових стрільців.
Відома в багатьох варіаціях, а кількість куль, що відтинали у хороброго каноніра руки, ноги та інші частини тіла, залежала від фантазії виконавців. Пісня була популярною і за часів СРСР, публікувалась у збірнику "Рекрутські та солдатські пісні"Рекрутські та солдатські пісні / Упоряд, вступ. ст. О.Правдюк. — К.: Наук. думка, 1974.. У 1960-х роках була неофіційним гімном Клубу творчої молоді «Сучасник», була улюбленою піснею Бориса Антоненка-Давидовича.
Пісня виконується у фільмі "Небилиці про Івана" кінорежисера Бориса Івченка, знятий за сценарієм Івана Миколайчука.
Текст пісні „При каноні стояв” є сюжетоорганізуючим ядром роману Ярослава Верещака "Пилип Шруба: Галабурда", в якому головний герой твору є уособленням ліричного героя стрілецької пісні – "мужнього солдата, який захищає свою Батьківщину не зважаючи навіть на поранення та смерть".
Починаючи з кінця 1980-х цю пісню виконують різні музичні колективи і виконавці. Зокрема, гурт "Львівське ретро", "Журборіз", "Буття", Бурлака (хор), "Львівські музики", "Дударик" , Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Л.М. Ревуцького, Тарас Житинський, Володимир "Журба" Скоробський.
Текст При каноні стояв, і фурт-фурт ладував, І фурт-фурт і фурт-фурт, І фурт-фурт ладував.
Приспів: І фурт-фурт і фурт-фурт І фурт-фурт ладував, А він все ще стояв І фурт-фурт ладував.
Перша куля летіла, праве вухо відтяла, А він все ще стояв, і фурт-фурт ладував.
Приспів. Друга куля летіла, Ліве вухо відтяла, А він все ще стояв, і фурт-фурт ладував.
Приспів. Третя куля летіла, Йому носа відтяла, А він все ще стояв, і фурт-фурт ладував.
Приспів. Чверта куля летіла, Праву руку відтяла, А він все ще стояв, і фурт-фурт ладував.
Коментар
Примітки
Посилання Текст пісні і акорди на сайті pisni.org.ua