Ліберталія () — ймовірно вигадана легендарна піратська країна або колонія, ніби-то заснована наприкінці XVII століття на Мадагаскарі капітаном Джеймсом Міссоном. Вперше згадка про Ліберталію з'являється в другому томі книжки «Загальна історія піратів» Чарлза Джонсона, що вийшла друком в Британії в 1724 роціJohnson, Charles (2002). A General History of the Robberies & Murders of the Most Notorious Pirates (англ.). Conway Maritime. ISBN 978-0-85177-919-5..
Опис Згідно «Загальної історії піратів» Чарлза Джонсона, Ліберталія була вільною колонією, заснованою піратами на чолі з капітаном Міссоном, хоча більшість істориків висловлюють сумніви щодо реальності її існування. Ліберталія отримала свою назву від латинського слова liberi, що означає «вільний». Ідея Міссона полягала в тому, щоб створити суспільство, у якому люди будь-якого кольору шкіри, віросповідань і переконань були б вільні від будь-якого контролю. Він хотів дати людям Ліберталії свій власний демонім, а не назву їх країни походження. Історик Маркус Редікер так описує піратів:
Пірати були проти авторитарних інститутів свого часу, включаючи монархії, рабство, інституційну релігію, а також привілеїв та зловживань, пов'язаних з багатством. Подібно до деяких історично задокументованих піратів, вони практикували пряму демократію, де люди в цілому мали повноваження приймати закони та правила, а також використовували системи рад, що складалися з делегатів, які мали вважати себе «товаришами» населення в цілому, а не правителів. Вони створили нову мову для своєї колонії та керували соціалістичною економікоюCordingly, David (1996), Pirates: Terror on the High Seas from the Caribbean to the South China Sea, 9th ed, World Publications. ..
Девізом піратської утопії було «за Бога і свободу», а її прапор був білим, на відміну від традиційних для Веселого Роджера чорних або червоних кольорів.
Капітан Джеймс Міссон
Згідно з даними, наведеними в «Загальній історії піратів» Міссон був французом, народився в Провансі, і саме тоді, коли він перебував у Римі під час відпустки з французького військового корабля «Victoire», він відчувши огиду до занепавшого папського двору і втратив віру. У Римі він зіткнувся з Караччолі — «розпусним священиком», який протягом довгих подорожей поступово навернув Міссона та значну частину решти екіпажу до свого способу мислення:
Розпочавши піратську кар'єру, 200 чоловік екіпажу «Victoire» запросили Міссона бути своїм капітаном. Вони поділили все майно корабля, вирішивши, що «все повинно бути спільним».
Місцезнаходження Консенсус сучасних науковців полягає в тому, що Ліберталія була не реальним історичним місцем, а витвором уяви. Журналіст Кевін Рашбі безуспішно подорожував територією, шукаючи нащадків піратських мешканців, зазначивши, що «інші багато разів намагалися зробити це та щораз зазнавали невдачі».
Наприкінці XVII — на початку XVIII століття на Мадагаскарі існували реальні піратські поселення, які, можливо, стали прообразом для уявної Ліберталії — Авраам Самуель у Порт-Дофіні, Адам Болдрідж на острові Сент-Марі та Джеймс Плейнтейн у Рантер-Бей були колишніми піратами, які заснували торгові колонії та поселення в різних місцях на Мадагаскарі. Відомості про ці місця часто з'являються в офіційних звітах і листах того періоду, тоді як згадка про Ліберталію з'являється лише в «Загальній історії піратів» Джонсона (том 2). Згідно з описом Джонсона, піратське поселення Ліберталія було укріплене розташованими на підвищенні фортами з обох сторін гавані, і в кожному форті розміщувалось по 40 гармат, отриманих від португальців. Нижче, під захистом фортів знаходилися житлові будинки та інші споруди міста. Ліберталія була розташована приблизно в 13 милях на схід-південний схід від найближчого міста.
Критика «Ліберталія» Джонсона розглядалася як повністю вигадана, як апокрифічна, або як утопічний опис реально існуючих поселень. Включення до «Загальної історії піратів» вигаданих історій, таких як оповідь про капітана Міссона та Ліберталію, змусило деяких сучасних вчених поставити під сумнів як надійне джерело усю цю працю, хоча інші її частини були принаймні частково підтверджені різними об'єктивними джерелами.
Ліберталія в масовій культурі
Література
Чарльз Джонсон. «Загальна історія піратів», т.2 (1724) «Libertalia, une utopie pirate» (французький витяг із «Загальної історії піратів» Ч.Джонсона), L'Esprit Frappeur Капітан WE Джонс. «Біглз і піратські скарби» (1954) Вільям Барроуз «Міста червоної ночі» (1981) «Привид випадковості» (1991) Даніель Вакселер. «Заколотники свободи» (1986) Пітер Ламборн Вілсон. «Піратські утопії: мавританські корсари та європейські ренегати» (1995) Маркус Редікер. «Libertalia: The Pirate's Utopia», у «Пірати: Терор у відкритому морі від Карибського до Південно-Китайського моря» (1998). Кевін Рашбі. «Полювання на піратський рай» (2001) «Пірати Карибського моря: Легенди братського суду: Дикі води» (2009)
Фільми
Проти всіх прапорів (1952) Королівський пірат (1967) The Grand Tour (2020)
Відео ігри
Assassin's Creed IV: Black Flag (2013) (лише згадка) Універсальна Європа IV (2013) Fallout 4 (2015) (має контрольовану рейдерами верф під назвою «Ліберталія») Uncharted 4: A Thief's End (2016) (змінена інтерпретація, у якій колонія згадується як «Ліберталія», і була заснована Генрі Еврі та Томасом Тью серед інших відомих піратів).
Музика
Ye Banished Privateers: The Legend of Libertalia (альбом, 2014) Jake and the Infernal Machine: Libertalia (альбом, 2014) Ja, Panik: Libertatia (альбом, 2014) FreibeuterAG: Libertalia (пісня)
Див. також
Піратська республіка Республіка Сале
Примітки