Дерев'янко Павло Сергійович ( 15 листопада 1988, Біла Церква, УРСР) — український письменник, військовослужбовець 1-го корпусу НГУ «Азов».
Біографія Літературні вподобання Павла Дерев'янка почали формуватися домашньою бібліотекою батьків. Зокрема, він читав Всеволода Нестайка, Астрід Ліндґрен, Ґая Ґевріела Кея, Роберта Гайнлайна, Артура Кларка та інших. Бажання стати письменником виникло під впливом «Володаря перснів» Джона Толкіна.
У 2005 році закінчив навчання у Білоцерківському навчально-виховному об'єднанні «ЛІЦЕЙ — Мала Академія Наук».
Студентом-другокурсником, у 2008, відвідав Сирію, де прожив кілька місяців у Дамаску.
У 2009 році отримав диплом бакалавра за фахом перекладача арабської мови. Протягом 15 років працював у ІТ. Учасник Революції гідності.
Трилогія «Літопис Сірого Ордену» стала дебютом у письменницькій кар’єрі автора (окрім попереднього самвидавчого роману). Над нею Дерев'янко працював п’ять років.
У березні 2024 року долучився до лав бригади «АЗОВ». Учасник бойових дій на Торецькому і Костянтинівському напрямах. У січні 2026 року переведений до 1-го корпусу НГУ «Азов».
Творчість Павло Дерев'янко пробував писати оповідання з дитинства, але ґрунтовно зайнявся писанням у 22 роки.
29 жовтня 2013 року самостійно видав роман «Крук» в пʼятдесяти примірниках, які роздав родичам, друзям і колегам.
Дебютував у 2019 році з першою частиною трилогії у жанрі темного фентезі «Літопис Сірого Ордену» — «Аркан вовків». У 2020 році вийшла друком друга книга трилогії — «Тенета війни». У грудні 2022 року світ побачила заключна книга трилогії під назвою «Пісня дібров». Усі три книги випустило видавництво «Дім химер». У серпні 2023 року Павло оголосив про розрив авторських угод через дії співвласника видавництва Влада Сорда. В грудні 2024 року на офіційній сторінці Facebook Павло Дерев'янко підтвердив інформацію про перевидання серії «Літопис Сірого Ордену» у видавництві Старого Лева з редактурою Івана Андрусяка, ілюстраціями Оксани Сіненко, а також електронною й аудіо версіями. «Аркан вовків» та інші частини трилогії вийшли у видавництві Старого Лева.
У 2022 році «Аркан вовків» отримав нагороду The Chrysalis Award від Європейського товариства наукової фантастики за найкращий дебют.
У червні 2023 року оповідання «Дрібка блаженства» було видано польською мовою у журналі Nowa Fantastyka.
У 2024 році вийшло два оповідання Павла: «Допоки морок не поглинув його» у збірці «Бабай: Нічний Сеанс» (видавництво Жупанського) і «Дрібка блаженства» у збірці «Змієві вали. Антологія української фантастики ХІХ-XXI століть» (Vivat). У 2025 — «Чорні пацюки Білої церкви» у збірці «Легендарій міських див» (Read Berry).
У 2021 році планувався до видання графічний роман «Крук», але планам завадило повномасштабне вторгнення.
Бібліографія
Романи
Крук (2013) Літопис Сірого Ордену Аркан вовків (2019) Тенета війни (2020) Пісня дібров (2022)
Оповідання
Дрібка блаженства (2024) Допоки морок не поглинув його (2024) Чорні пацюки Білої церкви (2025) Повнобарв (2025) Донька Марени (2026)
Примітки