У цьому переліку наведені усі задокументовані атаки ударними БпЛА типу Shahed, завдані росіянами у ході вторгнення в Україну (вперше зафіксовані у вересні 2022 року).

Загальна інформація __ЗМІСТ__ 2022 рік

місяцьII 2022*III 2022IV 2022V 2022VI 2022VII 2022VIII 2022IX 2022X 2022XI 2022XII 2022кількість БпЛА Shahed-136, штук———————38+213+76+120+у середньому за добу1.36.62.53.9влучання БпЛА Shahed-136, штук———————11+44+12+12+у середньому за добу0.41.40.40.4* за період 24-28.02.22

Атака дронів на Київ 17 жовтня 2022 року

12 вересня безпілотник «Shahed-136» було вперше збито в повітряному просторі України поблизу Куп'янська. 17 вересня в інтерв'ю The Wall Street Journal, командир артилерії 92 ОШБр полковник Родіон Кулагін розповів, що лише в зоні бойових дій бригади іранські БпЛА, які зазвичай літають парами, атакують військову техніку.

З початку осені 2022 року російські військові почали використовувати іранські дрони-камікадзе Shahed 136 як новий інструмент ведення війни проти України, вони застосовувалися як доповнення до ракетних ударів. У жовтні 2022 року дрони вже використовувалися для атак на Київ та інші міста, спричиняючи руйнування інфраструктури та жертви серед цивільного населення.

Станом на 6 жовтня російські війська загалом застосували проти України 86 іранських дронів-камікадзе Shahed-136. ЗСУ знищили близько 60% із них, про це на брифінгу розповів заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ бригадний генерал Олексій Громов.

Особливо активно Shahed 136 застосовувалися для ударів по енергетичній інфраструктурі України восени та взимку 2022 року, що стало частиною стратегії тиску на цивільне населення.

19 грудня Енергоатом заявив про проліт БпЛА над Південноукраїнською атомною станцією в ніч із неділі на понеділок, закликавши МАГАТЕ не допустити ризиків ядерної загрози з боку Росії.

2023 рік

місяцьI 2023II 2023III 2023IV 2023V 2023VI 2023VII 2023VIII 2023IX 2023X 2023XI 2023XII 2023кількість БпЛА Shahed-136, штук96+49+94+89+406+201+235+187+504+285+369+625+у середньому за добу3.11.83.03.113.16.77.66.016.89.212.320.2влучання БпЛА Shahed-136, штук1+2+23+15+42+35+42+37+107+54+62+116+у середньому за добу0.10.10.70.51.41.21.41.23.51.72.13.7 У 2023 році Росія значно розширила та систематизувала застосування іранських дронів-камікадзе, перетворивши їх на один із ключових інструментів повітряного тиску на Україну. Якщо у 2022 році їх використання лише набирало обертів, то вже з початку 2023 року ці безпілотники стали регулярною складовою масованих атак, (у травні вперше було задіяно понад 400 безпілотників, а у грудні — понад 600) що поєднувалися з ракетними ударами та іншими засобами ураження. Російська сторона застосовувала їх переважно вночі, запускаючи групами для ускладнення роботи української протиповітряної оборони.

Запуски дронів почали відбуватися щотижня, а іноді й кілька разів на тиждень, охоплюючи різні регіони України. Основними цілями залишалися об’єкти енергетичної інфраструктури, логістичні вузли та міська забудова. Такі удари були спрямовані не лише на фізичне знищення об’єктів, а й на створення постійного психологічного тиску на населення через повітряні тривоги та загрозу нічних атак.

Влітку 2023 року Росія почала використовувати для ударів по Україні дрон-камікадзе власного виробництва, аналог «шахеда» — безпілотник «Герань-2», налагодивши його виробництво у Алабузі в Татарстані. Зʼявлися безпілотники із новою бойовою частиною, яка оснащена вольфрамовими кульками. Росіяни змінювали тактики застосування дронів, зокрема запускаючи їх хвилями з різних напрямків, часто на низьких висотах, щоб уникати виявлення радарами.

З осені 2023 року РФ почала застосовувати ударні дрони Shahed чорного кольору, щоб ускладнити роботу української протиповітряної оборони, та використовувати карбон, який є поглинаючим матеріалом для радіолокаційного сигналу. Також у системі навігації дронів почав застосовуватися блок «Комета», для протидії українським системам радіоелектронної боротьби та були виявлені факти застосування української мережі мобільного зв’язку для координації атак дронами та обходу української протиповітряної оборони.

У другій половині 2023 року Україна почала застосовувати мобільні вогнева група для знищення «шахедів».

2024 рік

місяцьI 2024II 2024III 2024IV 2024V 2024VI 2024VII 2024VIII 2024IX 2024X 2024XI 2024XII 2024кількість БпЛА Shahed-136, штук334356603295349328426789 1 3271 9172 4301 807у середньому за добу10.812.319.59.811.210.913.825.444.261.881.058.3влучання БпЛА Shahed-136, штук906887341017444446867424у середньому за добу2.92.32.81.10.30.61.41.41.52.82.50.8 Атака дронів на Харків 9 лютого 2024 року У 2024 році однією з ключових змін стало значне зростання кількості запусків. Кількість запусків почала вимірюватися сотнями на тиждень, а з осені 2024 року — навіть тисячами, що свідчить про перехід до стратегії постійного виснаження української оборони. У вересні 2024 було застосовано понад 1300 безпілотників, а у листопаді — понад 2400. 26 серпня вперше було застосовано понад 100 безпілотників впродовж доби.

У січні 2024 було зафіксовано перший випадок застосування Шахедів із камерою нічного бачення під час атаки на Нікополь. Восени Росія модернізувала безпілотники, зменшивши дальність польоту дрона, але збільшивши бойову частину, та створивши версію із термобаричним зарядом, разом з тим почали масово застосовувати дрони-приманки, кількість яких іноді досягала половини. Наприкінці 2024 року стало відомо що РФ використовує у «шахедах» штучний інтелект для проходження українських засобів РЕБ на автономній навігації та запрограмовані розрізняти об'єкти схожі на електростанції для атаки.

Впродовж 2024 року Україна почала нарощувати і масово використовувати мобільні вогневі групи, і наприкінці року росіяни почали частіше застосовувати безпілотники на великій висоті, для уникнення збиття мобільними вогневими групами. У лютому 2024 року бійці підрозділу безпілотних ударних комплексів «Аякс» 126 ОБрТрО за допомогою FPV-дрона збили російський дрон-камікадзе літакового типу, що стало першим відомим подібним випадком, а на червень 2024 року ця практика набула поширення серед українських військових.

2025 рік

місяцьI 2025II 2025III 2025IV 2025V 2025VI 2025VII 2025VIII 2025IX 2025X 2025XI 2025XII 2025кількість БпЛА Shahed-136, штук2 5073 9074 1962 3573 5125 4126 3944 1335 6515 2985 4535 131у середньому за добу80.1139.5135.478.6113.3180.4206.3133.3188.4170.1181.8165.5влучання БпЛА Shahed-136, штук90103384357640742707687738977851925у середньому за добу2.93.712.411.920.624.722.822.224.631.528.429.8* за неповний місяць У 2025 році Росія ще більше наростила масштаби застосування дронів-камікадзе Shahed 136, перетворивши їх на основу щоденної повітряної загрози для України. Якщо у 2024 році атаки вже були масовими, то у 2025-му вони стали майже безперервними: запуски відбувалися практично щоночі, часто з використанням десятків або навіть сотень безпілотників за одну атаку.

У лютому 2025 було застосовано понад 3900 безпілотників, а у червні — 5400. 23 лютого було вперше застосовано понад 200 дронів впродовж доби, 26 травня — понад 300 а 1 червня — понад 400. Дрони почали запускатися хвилями з різних напрямків, включаючи північ, південь і схід, що ускладнювало їх перехоплення та змушувало розосереджувати сили ППО. У червні під час атаки по Києву Росія вперше використала новий реактивний дрон типу «Шахед» — безпілотник «Герань-3» російського виробництва. Того ж місяця українська розвідка вивчила оновлений безпілотник, оснащений радіомодемом, мінікомп’ютером та навігаційною системою. У ньому було виявлено мінікомп’ютер Nvidia Jetson Orin та інфрачервона камера.

Основними цілями залишалися об’єкти енергетичної інфраструктури, промисловість, транспортні вузли та міська забудова. Атаки були спрямовані як на фізичне руйнування, так і на створення постійного психологічного навантаження через регулярні повітряні тривоги. Особливо помітним став акцент на ударах по великих містах і критичних об’єктах, що мали значення для функціонування економіки.

В другій половині 2025 року зберігався темп у приблизно 5000 безпілотників на місяць із найбільшим значенням — близько 6400 у липні та найменшим — понад 4100 у серпні, 9 липня було зафіксовано атаку із рекордною кількістю безпілотників — 728, 7 вересня цей рекорд було побито — 810 безпілотників, 6 та 23 грудня були масовані атаки із кількістю у 653 та 635 безпілотників відповідно. Фіксувалося використання вдосконалених навігаційних систем, та систем протидії радіоелектронної боротьби. У грудні було помічено оснащення безпілотників радянськими авіаційними ракетами класу «повітря-повітря» Р-60, і двома камерами — у носовій частині та позаду пускового пристрою.

З настанням холодного сезону основною ціллю була енергетична інфраструктура, також відбувалися атаки на залізницю, промисловість, транспортні вузли та міську забудову.

Україна у відповідь продовжувала адаптувати свою оборону, підвищуючи ефективність перехоплення та розширюючи використання мобільних вогневих груп, дронів-перехоплювачів, засобів радіоелектронної боротьби та нових технологій. Окрема увага приділялась нарощуванню виробництва дронів-перехоплювачів.

2026 рік

місяцьI 2026II 2026III 2026IV 2026V 2026VI 2026VII 2026*кількість БпЛА Shahed-136, штук4 3335 1605 8846 4418 1505 749у середньому за добу139.8166.5189.8214.7262.9191.6влучання БпЛА Shahed-136, штук620547495579508460у середньому за добу20.017.616.019.316.415.3* за неповний місяць У першій половині 2026 року Росія ще продовжила досягнутий у першій половині 2025 року системний та майже безперервний повітряний тиску на Україну. Атаки відбувалися практично щодня, часто у нічний час, із використанням великих груп безпілотників, що запускалися хвилями з різних напрямків.

У першій половині 2026 року зберігався темп у приблизно 5000 безпілотників на місяць із найбільшим значенням — понад 5800 у березні та найменшим — близько 4300 у січні. У ході масованої атаки 23-24 березня було зафіксовано рекордні 948 безпілотників, задіяних в двох хвилях атаки. Ще одна масована атака у дві хвилі відбувалася з 07:00 15 квітня по 07:00 16 квітня — було зафіксовано 659 безпілотників. У травні 2026 року у збитих дронах фахівці вперше виявили новий компонент — блок активації Transit Brd, а також була помічена модернізація фюзеляж дрона-камікадзе, адаптувавши його під встановлення ракет Р-60. Фахівці СБУ виявили підвищений радіаційний фон на ракеті Р-60 зі збідненим ураном, яку росіяни встановили на «шахед» що був збитий в атаці 7 квітня біля селища Камка.

До закінчення холодного сезону основною ціллю продовжувала бути енергетична інфраструктура, українські порти, також продовжувалися атаки на промисловість, транспортні вузли та міську забудову.

Україна продовжувала вдосконалювати систему протиповітряної оборони, в першу чергу дронів-перехоплювачів, зокрема були зафіксовані випадки знищення безпілотників системою віддаленого керування дронами-перехоплювачами, а також із надводних платформ. Розпочалася трансформація мобільних вогневих груп, дронів-перехоплювачів та інших засобів «малої» протиповітряної оборони. У квітні відбулося перше зафіксоване збиття реактивної версії «шахеда» силами приватної ППО.

У травні 2026 було зафіксовано рекордну кількість «шахедів» в атаках по Україні — 8150, понад 90% було збито.

Див. також Перелік ракетних ударів під час російського вторгнення Перелік наземних ударів з С-300/С-400 під час російського вторгнення Перелік атак БпЛА по російським цілям (з 2022) Перелік російських авіабомбових ударів під час російського вторгнення Удари по житловій забудові України під час російсько-української війни Російське вторгнення в Україну

Примітки