Ріддік Боуї (; 10 серпня 1967, Бруклін, Нью-Йорк, США) — американський боксер-професіонал, який виступав у важкій ваговій категорії. Срібний призер XXIV Олімпійських ігор у ваговій категорії понад 91 кг (1988). Абсолютний чемпіон світу у важкій вазі (1992). Чемпіон світу у важкій вазі за версіями WBC (1992), WBA (1992—1993), IBF (1992—1993), а також WBO (1995). Визнаний «Боксером року» за версією журналу «Ринг» (1992).
Найкраща позиція в рейтингу Pound for Pound — 6 (1992).
Ранні роки Боуї народився і виріс у похмурому районі «Gunsmoke City». Він був дванадцятим з тринадцяти дітей у сім'ї своєї матері-одиначки Дороті, яка працювала на фабриці. Його батько був алкоголіком, який покинув сім'ю та жив на допомогу. Брат Боуї Генрі помер від СНІДу, а його сестра Бренда була зарізана наркоманом під час спроби пограбування.
Аматорська кар'єра Його аматорським тренером був Лу Дува.
1983 року брав участь у чемпіонаті США серед юніорів, де програв технічним нокаутом у 2 раунді Адольфу Вашингтону.
1985 року став чемпіоном світу серед юніорів у напівважкій вазі.
1985 року в Бухаресті виграв першість світу серед юніорів у напівважкій вазі, перемігши у фіналі угорця Петра Харта.
1986 року в Нью-Йорку виграв турнір «Золоті рукавички» у напівважкій вазі.
1987 року в Нью-Йорку виграв турнір «Золоті рукавички» у важкій вазі.
На Олімпійських іграх 1988 завоював срібну медаль. В 1/8 фіналу переміг Біко Ботовамунгу (Австрія) — KO-2 В чвертьфіналі переміг Петера Грівнака (Чехословаччина) — RSC-1 В півфіналі переміг Олександра Мірошниченко (СРСР) — 5-0 В фіналі програв Ленноксу Льюїсу (Канада) — RSC-2
У фіналі в другому раунді Льюїс завдав кілька сильних ударів. Рефері з НДР відрахував Боуї два стоячих нокдауна та зупинив бій після другого, хоча Боуї, здавалося, міг продовжувати.
Початок професійної кар'єри Після Олімпіади пропозицій від промоутерів професійного боксу не надходило і Боуї вирішив піти на службу в армію США, щоб прогодувати свою родину. Однак поїздку перервав менеджер округу Колумбія, колишній радіокоментатор Рок Ньюман. Він перевіз Боуї до Вашингтона і найняв для роботи з ним тренера .
Свій дебютний бій Боуї провів у березні 1989 року, нокаутувавши у 2-му раунді Лайнела Батлера. Усього за 1989 рік Боуї провів 13 боїв, у всіх здобувши перемогу.
У вересні 1990 року Ріддік Боуї переміг колишнього чемпіона світу Пінклона Томаса.
1990-08-07 Ріддік Боуї — Пінклон Томас
Місце проведення: Центр фізичної діяльності, Вашингтон, Округ Колумбія, США Результат: Перемога Боу технічним нокаутом у 8-му раунді у 12-раундовому бою Статус: Рейтинговий бій Рефері: Сильвестр Стівенс Рахунок суддів: Час: 2:00 Вага: Боуї 102,30 кг; Томас 99,80 кг Трансляція: HBO
У вересні 1990 року Ріддік Боуї зустрівся з колишнім чемпіоном світу Пінклоном Томасом. Постарілий Томас вибрав невірну тактику на бій — він уплутався у відкритий бій із потужнішим противником. Після двох близьких стартових раундів Боуї вразив Томаса серією аперкотів і гаків з обох рук. У 4-му раунді Томас діяв із дистанції, але було видно, що він сильно втомився після минулого раунду, проте йому вдалося пробити серію ударів по Боуї, але вони не мали жодної сили. Наприкінці раунду у Томаса розв'язалася рукавичка, на зав'язування якої пішло чимало часу. У 5-му раунді Томас відновився та намагався діяти активніше. Цей раунд був примітним тим, що тепер Боуї працював другим номером. У 7-му раунді витривалість Томаса остаточно впала, і Боуї все частіше став пробивати серії ударів. Томас хитався, але не падав. У 8-му раунді Томас майже не захищався і важко тримався на ногах, останні 30 секунд він провів у стані «гроггі», але Боуї так і не зміг його нокаутувати. У перерві кут Томаса ухвалив рішення про зупинення бою.
Місяць потому Боуї нокаутував у 2-му раунді Берта Купера. Всього за 1990 Ріддік Боуї провів 8 переможних боїв.
У березні 1991 року, через 2 роки з моменту початку своєї професійної кар'єри та маючи в активі 21 виграний бій, Ріддік Боуї зустрівся з Тайреллом Біггсом, Олімпійським чемпіоном 1984 року.
1991-03-02 Ріддік Боуї — Тайрелл Біггс
Місце проведення: Харрахс Марина Хоутел Касіно, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США Результат: Перемога Боу технічним нокаутом у 8-му раунді у 10-раундовому бою Статус: Рейтинговий бій Рефері: Френк Каппучіно Рахунок суддів: Лінн Картер (67—66), Ел ДеВіто (67—66), Філ Ньюман (69—65) — все на користь Боу Рахунок неофіційного судді: (67—66 Біггс) Час: 2:17 Вага: Боуї 102,30 кг; Біггс 102,10 кг Трансляція: ABC
У 1-му раунді Боуї відразу накинувся на Біггса, але Біггс витримав і зустрів його кількома джебами. Наприкінці Біггс пробив кілька жорстких ударів у голову. Після обміну ударами у 2-му раунді Боуї вже не діяв так агресивно, як на початку, і Біггсу вдавалося переробляти його на контратаках. У третьому раунді Боуї обрушив на Біггса град атак, проте Тайрелл не був вражений і наприкінці раунду пробив лівий бічний Боуї в голову. Боуї відлетів до канатів, які врятували його від нокдауну. Біггс спробував добити Боуї, але раунд закінчився. У 4-му раунді Боуї вдалося замкнути Біггса біля канатів і завдати багато ударів по корпусу. 5-й раунд виграв Біггс, в основному за рахунок джебів та аперкотів з дальньої дистанції. 6-й раунд проходив із перевагою Боуї, але в середині раунду Біггсу вдалося потрясти Боуї двійкою, а потім серією в голову. 7-й раунд переконливо виграв Біггс, переважно за рахунок ударів з дальньої дистанції. У середині 8-го раунду Боуї провів правий свінг у голову супротивника. Біггс упав на канвас. Він важко піднявся на рахунок 9. Боуї відразу ж кинувся добивати його і викинув п'ять лівих хуків у голову, після чого Біггс звалився на підлогу. Побачивши це побиття, коментатори ABC порадили зупинити бій прямо зараз. Рефері припинив бій, не відкриваючи рахунок. Біггс лежав на підлозі понад хвилину.
1991-04-20 Ріддік Боуї — Тоні Таббс
Місце проведення:Сезарс Хоутел енд Касіно, Атлантік Сіті, Нью-Джерсі, США Результат: Перемога Боу одноголосним рішенням суддів у 10-раундовому бою Статус: Рейтинговий бій Рефері: Джо Кортез Рахунок суддів: Френк Кайро (96—94), Річард Стренж (96—94), Жан Вільямс (97—94) — все на користь Боу Рахунок неофіційного судді: (97-93 Таббс) Вага: Боуї 102,60 кг; Таббс 106,30 кг
У квітні 1991 року Боу зустрівся з Тоні Таббсом. Бій пройшов усю дистанцію. Репутація Боуї постраждала, оскільки Таббс, який мав проблеми з наркотиками і зайвою вагою, зміг перебоксувати Боуї. Поступаючись Ріддіку в розмаху рук і ударній потужності, Таббс зумів перестукати його на всіх дистанціях і за неофіційною статистикою виграв 7 раундів із 10. Боуї нічого не міг зробити зі своїм технічним суперником; навіть по притисненому до канатів супернику він не міг до ладу потрапити. Поєдинок нагадував зустріч Мухаммед Алі — Джордж Форман, в якій величезний і фізично дуже сильний молодий боєць намагався затоптати ветерана. Після закінчення поєдинку перемогу присудили Боуї одностайним рішенням суддів. Коментатори розкритикували це рішення, а глядачі його освистали.
1991-08-09 Ріддік Боуї — Брюс Селдон
Місце проведення: Атлантік-Сіті, Нью-Джерсі, США Результат: Перемога Боу нокаутом у 1 раунді у 12-раундовому бою Статус: Рейтинговий бій Рефері: Джо О'Ніл Час: 1:48 Вага: Боуї 102,60 кг; Селдон 99,7 кг Трансляція: ABC
У серпні 1991 року Боуї зустрівся з Брюсом Селдоном. Селдон почав бій активно і вже на перших секундах провів кілька точних влучень у печінку та голову. Селдон намагався бити з обох рук, а пробиваючи джеб, занадто при цьому заглиблювався, ніби прагнучи вкласти лівий прямий по саму лікоть. Весь раунд Селдон продовжував тіснити, притискаючи Боуї до канатів, забувши, що він чудовий джебіст, і працював переважно, як слаггер, розраховуючи швидко реалізувати свою перевагу у швидкості. Наприкінці другої хвилини 1-го раунду Боуї зустрічним правим кросом точно в голову потряс суперника, після чого додав лівий напівбоковий, яким відправив Селдона на канвас. Брюс, відлежавшись, схопився, підстрибнув і кинувся на Боуї, але пропустив ще два удари і впав. Рефері зафіксував нокаут.
Титул чемпіона світу 1992 року WBC організувала турнір 4-х найсильніших важкоатлетів того часу. Учасники були розбиті на пари: Холіфілд — Боуї і Льюїс — Раддок. Переможці обох боїв мали зустрітися між собою, щоб визначити кращого боксера.
У жовтні 1992 року Леннокс Льюїс легко переміг Донована Раддока технічним нокаутом у 2-му раунді.
1992-11-13 Ріддік Боуї — Евандер Холіфілд Усього ударів Боуї Холіфілд Довелося в ціль 357 242 Викинуто 711 475 Відсоток 50 % 51 % Джеби Боуї Холіфілд Довелося в ціль 132 63 Викинуто 248 161 Відсоток 53 % 39 %
Місце проведення: Томас енд Мек Сентр, Лас-Вегас, Невада, США Результат: Перемога Боу одноголосним рішенням у 12-раундовому бою Статус: Чемпіонський бій за титул WBC у важкій вазі (3-й захист Холіфілда); чемпіонський бій за титул WBA у важкій вазі (4-й захист Холіфілда); чемпіонський бій за титул IBF у важкій вазі (4-й захист Холіфілда) Рефері: Джо Кортез Рахунок суддів: Чак Джіампа (115—112), Джеррі Рот (117—110), Делбі Ширлі (117—110) — все на користь Боуї Вага: Боуї 106,60 кг; Холіфілд 93,00 кг Трансляція: HBO TVKO Рахунок неофіційного судді: Гарольд Ледерман (107—101 Боуї) — оцінки після 11-го раунду
У листопаді 1992 року відбувся видовищний поєдинок двох непереможених зірок світового боксу, що знаходилися на піку своїх можливостей — Ріддіка Боуї та Евандера Холіфілда. Холіфілд вибрав невірну тактику на бій — він уплутався у відкритий бій із потужнішим противником. У 11-му раунді Холіфілд побував у нокдауні. Після 12 раундів судді одноголосно присудили Боуї перемогу. Поєдинок був названий боєм року за версією журналу «Ринг».
Переможець цього бою повинен був вийти на ринг проти претендента № 1 за трьома основними версіями — Леннокса Льюїса. Однак, пам'ятаючи свою поразку у фіналі Сеульської олімпіади, Ріддік Боуї відмовився від цього бою. Керівництво WBC пригрозило позбавити його свого титулу. Дізнавшись про це, Ріддік Боуї зібрав прес-конференцію і на очах у журналістів викинув пояс WBC у відро для сміття. Керівництво WBC у боргу не залишилося: Ріддіка Боуї відразу ж було назавжди викинуто з рейтингу цієї організації. WBA та IBF позбавляти його титулів не стали.
1993-05-22 Ріддік Боуї — Джессі Фергюссон
Місце проведення: АрЕфКей Стадіум, Вашингтон, Округ Колумбія, США Результат: Перемога Боу нокаутом у 2-му раунді у 12-раундовому бою Статус: Чемпіонський бій за титул WBA у важкій вазі (2-й захист Боу) Рефері: Ларрі Хаззард Рахунок суддів: Жан Вільямс (10—8), Патрісія Морс Джерман (10—8), Шейла Хармон (10—8) — все на користь Боуї Час: 0:17 Вага: Боуї 110,70 кг; Фергюсон 101,60 кг Трансляція: HBO
У травні 1993 року Боуї вийшов на ринг проти Джессі Фергюссона. Наприкінці 1-го раунду Боуї лівим хуком у щелепу послав супротивника в нокдаун. Фергюсон встав на рахунок 9, але його хитало. До кінця раунду залишалася одна секунда. Рефері дозволив Фергюссонові продовжити бій. На початку 2-го раунду Боуї накинувся на супротивника і серією ударів у голову відправив того на канвас. Рефері почав відлік, але Фергюсон навіть не намагався підвестися. Рефері зупинив бій.
1993-11-06 Ріддік Боуї — Евандер Холіфілд (2-й бій)
Місце проведення: Сізарс-Пелас, Лас-Вегас, Невада, США Результат: Перемога Холіфілда рішенням більшості суддів у 12-раундовому бою Статус: Чемпіонський бій за титул WBA у важкій вазі (3-й захист Боу), чемпіонський бій за титул IBF у важкій вазі (2-й захист Боуї) Рефері: Міллс Лейн Рахунок суддів: Джеррі Рот (113—115 Холіфілд), Патрісія Морс Джерман (114—115 Холіфілд), Чак Джіампа (114—114) Вага: Боуї 111,60 кг; Холіфілд 98,40 кг