Повтор або повторення — стилістична фігура, що утворюється умисним накопиченням в одному висловленні певних мовних елементів: окремих звуків, слів, словосполученнь або складніших синтаксичних одиниць. Головна, найзагальніша функція повтору — це художнє увиразнення мови, посилення її експресивно-зображальних властивостей. Повторами підкреслюються різноманітні семантично-стилістичні відтінки художнього тексту.
Стилістичні фігури на базі повтору Анафора — повтор на початку рядків або речень. Приклад:
Антанаклаза — повтор того самого слова у різних значеннях. Приклад:
Анадиплозис або зіткнення — повтор кінцевого слова або фрази одного речення на початку наступного речення. Приклад:
Антиметабола — повтор фрази, але зі словами переставленими у зворотньому порядку. Приклад:
Анепіфора або кільце — повтор на початку та у кінці речення, віршу, строфи, абзацу або усього твору. Приклад:
Діакоп Епіфора — повтор наприкінці рядків або речень. Приклад:
Епанастрофа
Поліптотон — повтор в межах одного речення того самого слова у різних граматичних формах. Приклад:
Див. також Тавтологія (риторика) Приспів
Джерела «Теорія літератури», Іван Безпечний (1984)