Зіґфрід Анґер ( 17 жовтня 1837 в Діршау, Західна Пруссія — 19 листопада 1911 у Ґрауденці, округ Марієнвердер, Західна Пруссія) — німецький богослов і гімназійний вчитель. В Ельбінґу і Грауденці він був піонером археології.
Життєпис Анґер був сином пастора і суперінтенданта Вільгельма Анґера. Він відвідував міську школу в Діршау та муніципальну середню школу в Данціґу. Вивчав протестантську теологію в Університеті Фрідріха в Галле . У 1859 році був приєднався до студентської корпораціїТевтонського корпусу ГаллеKösener Corpslisten 1930, 65/65. На літній семестр 1861 року він переїхав до Кеніґсберзького університету Альберта. Восени 1863 склав (другий) іспит pro ministerio. У грудні 1863 року він був призначений вчителем-замісником хворого вчителя в Королівськійгімназії в Ельбінґу. Після іспиту pro facultate docendi на 1 січня 1866 року він був прийнятий учителем у Стару гімназію Ельбінґа. Він був співзасновником і президентом (1876-1883) Товариства старожитностей Ельбінґа. У 1878 році він став куратором міського музею в Ельбінґу. В Ельбінґу отримав звання старшого вчителя наприкінці 1880 і 27 березня 1882 року. посаду старшого вчителя. У 1882 році він став свідком переселення гімназії з давнього будинку 1599 року в новий будинок. Йому ми завдячуємо, мабуть, єдиними повідомленнями про цю історичну подію. Після 17 років в Ельбінґу він був призначений директором Королівської гімназії ҐрауденцаKösslers Lehrerlexikon. Восени 1904 року вийшов у відставку.
Він був ініціатором заснування Ґрауденцького товариства старожитностей (1883) і міського музею (1884). Він став відомим у німецькій науці завдяки археологічним дослідженням цвинтаря часів римського впливу в Нойштедтерфельді (сьогодні район Ельбльонґа). Під час роботи в Ґрауденці він проводив розкопки на могильнику в Рондсені біля ҐрауденцаSiegfried Anger: Das Gräberfeld zu Rondsen im Kreise Graudenz. Graudenz 1890. (Digitalisat in der Digitalen Bibliothek Mecklenburg-Vorpommern). Він першим почав шукати легендарне поселення Трусо поблизу Ельбінґа. Результати своїх досліджень він опублікував у записках Берлінського товариства антропології, етнології та передісторії та берлінському журналі етнології, а також у звітах антропологічної секції Товариства природничих досліджень у Ґданську . У 1880 році він був обраний до правління Товариства історії Західної Пруссії .
У Ґрауденці він писав драми, які ставилися в провінційних театрах.
Шкільні програми
Zur Versuchungsgeschichte Christi. Matth. 4, 1–11. Marc. 1. 12. 13. Luc. 44, 1–13. Elbing 1873. 39 S.Programm Elbing Gymnasium Schluß des alten und Eröffnung des neuen Gymnasiums in Elbing. Elbing 1883. 28 S. Rückblick auf die ersten 25 Jahre des Bestehens der Anstalt. Graudenz 1891. S. 16–24.Programm Graudenz Gymnasium Bericht über die Feier des 25-jährigen Jubiläums der Anstalt. Graudenz 1892. S. 9–13. Iphigenie in Delphi. Ein Schauspiel in drei Akten. Graudenz 1898. 48 S. Lehrpläne für den einzelnen Unterricht. Graudenz 1902. S. 5–23.
Посилання