Пауль Шульц ( 30 жовтня 1891, Вельцгайм — 15 вересня 1964, Тюбінген) — німецький офіцер, генерал-майор вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Біографія Учасник Першої світової війни. 31 січня 1920 року демобілізований і вступив на службу в поліцію. 1 жовтня 1936 року перейшов у вермахт, командир 2-го батальйону 35-го піхотного полку. З 26 серпня 1939 року — командир 78-го піхотного запасного полку, з 1 грудня 1939 року — 308-го піхотного полку 198-ї піхотної дивізії. Учасник Французької і Балканської кампаній, а також Німецько-радянської війни. Відзначився у боях за Краснодар та на Кубані. З 1 серпня 1943 року — начальник військової школи 6-ї, з 10 жовтня 1944 року — 8-ї армії. В травні 1945 року здався американським військам. 11 червня 1947 року звільнений.
Сім'я 29 квітня 1920 року одружився з Гільдою Рюдігер. В пари народились 2 дочки і син. Куно Пауль Шульц (21 лютого 1923, Тюбінген — 10 липня 1942, Орел), лейтенант 35-го піхотного полку, загинув у бою.
Звання
Фанен-юнкер (10 липня 1912) Фенріх (22 березня 1913) Лейтенант (25 лютого 1914; патент від 17 лютого 1914) Оберлейтенант запасу (1 лютого 1920) Оберлейтенант поліції (1 квітня 1920) Гауптман поліції (1 грудня 1923) Майор поліції (1 червня 1933) Майор (15 жовтня 1935) Оберстлейтенант (30 вересня 1937) Оберст (1 вересня 1940) Генерал-майор (1 березня 1944)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (9 вересня 1914) 1-го класу (6 липня 1918) Медаль «За військові заслуги» (Вюртемберг) Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі — за 2 поранення (вересень 1914 і липень 1916). Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі Спортивний знак СА в бронзі Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (17 квітня 1940) 1-го класу (1 серпня 1940) Медаль «За Атлантичний вал» (1940) Штурмовий піхотний знак в сріблі Орден «Святий Олександр», командорський хрест (Третє Болгарське царство; 11 вересня 1941) Німецький хрест в золоті (18 жовтня 1941) Орден Зірки Румунії, лицарський хрест (2 травня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (12 серпня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям лицарський хрест (3 вересня 1942) дубове листя (№ 284; 26 серпня 1943) Кубанський щит Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами
Література
Залесский К. А. Железный крест. Самая известная военная награда Второй мировой войны. — М.: Яуза-пресс, 2007. — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2 THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1998.