Веремійки (інша назва — Осіча) — село, що існувало на території нинішньої Потіївської громади Житомирської області.
Місце розташування поселення Історик В. Ю. Кисиленко встановив, що це село розташовувалося на початку сучасної вулиці Шевченка в селі Потіївка, де колись був хутір Нова Громада.
Історія
За даними історика Леоніда Тимошенка, перша писемна згадка про село Осіча датується грамотою 1514 року. Назва походить від однойменної річки Осіча (нині — річка Павлівщина на території села Потіївка). З 1569 року село належало київським митрополитам. У 1601 році поселення мало всього лише 4 двори (дими)http://potiivka-radomyshl.blogspot.com/2015/04/1897.html?m=1.
У селі стояла капличка, про яку досі ходять легенди. Свого часу ця капличка дала назву місцевій річці "Часовня" (нинішня р. Павлівщина)Під назвою Шлямарка / В. Кисиленко // Зоря Полісся. — 2025 — 28 березня. Село припинило існування через заснування слободи Потіївки у 1603 р., куди переселилися його мешканціЗагадкове село Веремійки біля Потіївки / В. Кисиленко // Зоря Полісся. — 2023 — 31 березня. І потім місце, де було поселення Веремійки, переоралиhttps://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Ukraine/XVI/1560-1580/Selo_Oseca_Potievka/text1.htm Хроніка села Веремійки.
І станом на 1614 рік село в документах вже не згадується. Але у подальші роки Потіївку часто в документах плутали з Вереміївкою - все через те, що її населили вихідці з того села.
Надалі місце колишнього села було господарським вузлом для Потіївки, бо у 1640 році на Веремійки завезли викрадені бортні дереваhttps://subota.online/shliakhetskyj-mif-i-skarha-1640-roku-nespodivana-istoriia-potiivky-na-zhytomyrshchyni/?fbclid=Iwb21leAT
Довгий час аж до початку XX ст. про зникле село нагадували кам'яні хрестиhttps://sites.google.com/site/knygatymoshenkapropotiivku2000/розділ-4-з-історії-потїівської-церкви-покрови-пресвятої-борогодиці?authuser=0https://archive.org/details/arhdiu_2016_3_32/page/262/mode/2up?q=Потіївка
До речі, неподалік від цього села було друге село з тією ж назвою "Осіча"Тишполь: слідами зниклого міста / В. Кисиленко // Зоря Полісся. — 2023 — 8 вересня. У 1618 році воно належало до власності Василя Тиші-Биковського, куди, серед інших сіл, вчиняли набіги з грабунками повсталі козаки полковника Василя Мировицького, який раніше служив урядником у Теодора Тиші-Биковського. Нині це село Заньки
Господарство та промисли
Основою життя мешканців Веремійок у XVI столітті було землеробство та тваринництво. Головною тягловою силою при обробітку нив слугували волі, тоді як утримання коня було надто дорогим для селянського господарства. На місцевих сіножатях селяни заготовляли сіно для забезпечення худоби кормом на тривалий зимовий періодhttps://doi.org/10.17613/hpfz3-17y64 Вісім дворів, боброві лови й власний отаман: як жили мешканці давньої Осічі біля Потіївки на Житомирщині / Кисиленко В. // Інтернет-видання "Субота". - 2026. - 16 вересня.
Важливе місце в економіці села посідали допоміжні промисли: Бортництво — отримання меду та воску з диких бджіл, яких розводили у штучно видовбаних дуплах («бортних деревах»). «Пухнаста» служба та бобровий промисел — селяни за грошову винагороду здійснювали лісові лови хутрового звіра на користь власника земель (Київського митрополита). Осічанці дбайливо охороняли боброві греблі та «хатки» на річках Часовня (Павлівщина) та Оситівка (Мокринка), добуваючи бобрів заради цінного хутра й м'яса лише у визначений час. Рибальство — вилов риби проводився на спеціально контрольованих ділянках річок («рибних ловах»)https://doi.org/10.17613/hpfz3-17y64 Вісім дворів, боброві лови й власний отаман: як жили мешканці давньої Осічі біля Потіївки на Житомирщині / Кисиленко В. // Інтернет-видання "Субота". - 2026. - 16 вересня.
За податковим документом 1593 року в Осічі налічувалося 8 дворів, які ділилися за рівнем достатку на три майнові категорії: 4 двори заможних «осілих» селян, які мали земельні наділи, худобу й сплачували найбільший побор — по 12 литовських грошів; 2 двори загородників, які володіли лише хатою з городом і вносили по 4 гроші; 2 «нужденні халупи» (халупники), з яких через убозтво стягували лише 4 гроші сумарно за обидва двориhttps://doi.org/10.17613/hpfz3-17y64 Вісім дворів, боброві лови й власний отаман: як жили мешканці давньої Осічі біля Потіївки на Житомирщині / Кисиленко В. // Інтернет-видання "Субота". - 2026. - 16 вересня.
Громада мала елементи місцевого самоврядування — її очолював отаман, якого обирали з-поміж місцевих селян (у другій половині XVI ст. отаманом був Іван Гриткевич)https://doi.org/10.17613/hpfz3-17y64 Вісім дворів, боброві лови й власний отаман: як жили мешканці давньої Осічі біля Потіївки на Житомирщині / Кисиленко В. // Інтернет-видання "Субота". - 2026. - 16 вересня.
Нова Громада
У 1924 році в Потіївці комуністами було створено комнезам, який поставив питання про перерозподіл землі. Частина малоземельних селян одержали землю на західній околиці села і заснували там хутір Нова Громада.Історія ПотіївкиЗагадкове село Веремійки біля Потіївки / В. Кисиленко // Зоря Полісся. — 2023 — 31 березня.
Станом на 1943 рік хутір мав 32 двори. У другій половині XX століття хутір було приєднано до складу села ПотіївкаМапа 1943 року.
Примітки
Джерела Книга Тимошенка Леоніда Володимировича «Потіївка та її околиці в XVI—XIX ст.» Книга Тимошенка Леоніда Володимировича «Нариси з історії Потіївки та її околиць в XVII—XX ст.» Загадкове село Веремійки біля Потіївки / В. Кисиленко // Зоря Полісся. — 2023 — 31 березня. Осецька шляхта і герб Потіївки / В. Кисиленко // Зоря Полісся. - 2023. - 30 червня. Хроніка села Веремійки ОБҐРУНТУВАННЯ ШЛЯХЕТСТВА РОДУ ОСЕЦЬКИХ НА ПОТІЇВЩИНІ: КРИТИЧНИЙ Аналіз