Ріє́ка, Ріка ( , чакав. Rika, Reka, [réka], , , заст. ) — місто в Хорватії, третє за розмірами місто держави після столиці — Загреба і Спліта. Знаходиться в північній частині Далмації, біля півострова Істрія. 80 % населення — хорвати. Назва міста перекладається на українську як «річка».
Рієка є центром жупанії Примор'є-Горські Котар.
Загальні дані Місто лежить у гирлі річки Р'єчини (або Фіумари) в Речську (або Фіумську) затоку, що є частиною затоки Кварнер Адріатичного моря. Історично і досі Рієка — найбільший хорватський порт, як вантажний, так і пасажирський.
Головний прибуток міста — порти, суднобудування (верфі належать 3. Май) і туризм.
Транспорт
Рієка пов'язана постійним автобусним сполученням з усіма найбільшими містами Хорватії, Словенії, Італії і деякими європейськими столицями. Місто пов'язано шосе зі столицею, Істрією, Словенією, островом Крк, а також далматинськими містами. Місто має поромне сполучення з найближчими островами, а також із Задаром, Сплітом і Дубровником вздовж далматинського узбережжя.
Через Рієку проходить залізниця Загреб-Рієка-Пула.
Рієка є найбільшим портом в Хорватії. У 2006 році було перевантажено близько 11 млн тонн вантажів.
Будівництво автобану A6 Загреб-Рієка було завершено в 2004 році, скорочення шляху до Словенії завдяки автобану A7, було завершено в тому ж році. Рієка має доступ до A8/A9 Істрійський Y завдяки Учкинському тунелю. Складний проєкт з високою пропускною здатністю майже готовий до експлуатації. Східна половина цього проєкту була здана 15 липня 2006 року, і складніша західна половина мала відкритись у 2008.
За 30 км від міста на острові Крк розташований міжнародний аеропорт. У 2005 році він прийняв 130000 пасажирів, у 2008 році має прийняти 250000 осіб. З островом Крк далматинське узбережжя біля Рієки пов'язано мостом завдовжки 1430 метрів.
Рієка має добре залізничне сполучення з усією Хорватією та міжнародними залізницями. Повністю електрифікована лінія з'єднує Рієку з Загребом, а далі з Копривницею, на угорському кордоні, в рамках міжнародного коридору 5b. Рієка також з'єднана з Трієстом і Любляною окремою електрифікованою залізницею, яка йде на північ від міста. Транспортний законопроєкт, прийнятий парламентом Хорватії в липні 2006 року, передбачав початок будівництва вздовж коридору 5b першої в Хорватії високошвидкісної залізниці, зі швидкістю потяга до 250 км/год. Будівництво нової залізниці розпочалось в 2007 році і має завершитись до 2013 року. Мандрівка із Загреба до Рієки, після закінчення будівництва, має тривати 1 годину, замість сьогоднішніх 2 годин. Рієка з'єднана прямим потягом з Мюнхеном в Німеччині та з австрійським Зальцбургом.
Історія
Античні часи і середньовіччя В районі міста розташовані численні неолітичні поселення. В доримський період були засновані кельтське поселення Тарсатика (сучасний Трсат, частина Рієки) і поселення моряків Лібурнія. Довгий час місто зберігало свій подвійний статус.
В I сторіччі до н. е. ці поселення з околицями були завойовані римлянами.
Після падіння Західної Римської імперії місто захопили готи і лангобарди, пізніше воно приєдналося до франкського королівства.
В VII сторіччі сюди прийшли слов'яни, змішавшись з місцевим романським населенням. Місто входить до складу хорватського королівства, а пізніше до об'єднаної хорватсько-угорської держави, а в 1466 році увійшло до складу австрійських Габсбургів, де він називався Фіуме, або Ф'юме (італійцями і угорцями) або Флаум (австрійцями).
Середньовічне місто Рієка було оточено муром і, таким чином, було феодальною фортецею. Фортеця була в центрі міста, на своїй найвищий точці.
Під владою Габсбургів
В складі габсбурзької імперії, а надалі в Австро-Угорщині, місто перебувало до Першої Світової війни, за виключенням періоду 1805—1813 рр., коли місто було окуповане наполеонівськими військами.
В XV — XVIII сторіччях Фіуме мав велике значення для габсбурзької імперії, і був єдиним портом на Адріатиці, в той час як Істрія і майже вся Далмація належали Венеційській республіці. Всі спроби венеційців захопити Фіуме скінчились нічим.
Місто і порт не втратили своїх провідних позицій і після закінчення наполеонівських війн, коли до імперії були приєднанні колишні венеційські володіння. В складі Австро-Угорщини за місто, в силу його важливості, йшла уперта боротьба. Воно багато раз переходило від Австрії до Угорщини і Хорватії (що мала конституційну автономію в складі Угорщини). В 1870 р. Фіуме остаточно перейшло до Угорщини, ставши єдиним угорським морським портом. Між Трієстом, що належав Австрії і угорським Фіуме розгорнулось принципова конкуренція.
Великий розвиток порту, загальне розширення міжнародної торгівлі і зв'язок міста (1873) з угорською і австрійською залізницею сприяло швидкому зростанню населення, з 21000 в 1880 році до 50000 в 1910 році.
Фіуме-Рієка в XX ст. Після першої світової війни місто стало приводом суперечки між Італією (до якої відійшла Істрія) і Королівством сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівством Югославія, до складу якої увійшла Далмація. Обидві держави вважали Рієку-Фіуме власною територією. Паризькі мирні переговори про майбутнє міста, що тривали перші 9 місяців 1919 року, були перервані у вересні несподіваним захопленням міста нерегулярними частинами італійського націоналіста і відомого поета Габріеле д'Аннунціо, який проголосив Фіуме вільною державою і затвердив утопічно-соціалістичну (з елементами фашизму) конституцію нової республіки.
Надалі Фіуме-Рієка по Рапальському договору було оголошено вільним містом (1920—1924), на нього претендували Італія та Югославія. В 1921 д'Аннунціо поновив військові дії і знов захопив Фіуме; в 1924 місто було анексовано фашистською Італією. Слов'янське населення міста в цей час зазнало переслідувань і асиміляції.
В 1945 Рієка була окупована югославськими військами і офіційно була приєднана до СФРЮ в 1947; цього разу більшість італійського населення покинула місто, а ті, що залишились, зазнали утисків.
З 1991 в складі Хорватії.
Населення Населення громади за даними перепису 2011 року становило 128 624 осіб, 37 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 128384 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти Крім міста Рієка, до громади також входить Светий Кузам.
Клімат Середня річна температура становить 14,14 °C, середня максимальна — 27,08 °C, а середня мінімальна — 1,58 °C. Середня річна кількість опадів — 1393 мм.значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Пам'ятки
Будови Рієки Міська вежа над входом в старе місто. Прикрашена старовинними барочними годинниками Стара міська брама — залишки старовинного муру, що колись оточував місто Церква святих Фабіана і Себастьяна (Рієка) Церква Святого Віта (1638) — церков в стилі бароко, освячена на честь заступника Рієки Церков Святого Ієроніма (готика, 1408 р.), перебудована в 1768 р. в стилі бароко Церква Святого Миколая Коса вежа Рієки Пішохідна вулиця Корзо Торговий центр Кароліна Рієкська Турецький дім Палац Модело Палац Ядран Перший Хмарочос Рієки (на хорватському Небодер Рієки). Трсат Сходи Петара Кружича Замок Трсат, побудований на пагорбі на місці старовинного поселення. Церква Богоматері Трсатської (XV століття)
Освіта, наука і культура
Рієцький університет Хорватський національний театр імені Івана Зайца
Міста—побратими , Одеса , Бітола , Фаенца , Есте , Генуя , Кельн , Нойс , Росток , Любляна , Ялта , Кавасакі , Хіросіма
Відомі люди Зоран Жмирич (* 1969) — хорватський письменник, музикант, колумніст. Алваро Начинович (, 22 березня 1966) — хорватський гандболіст, олімпійський чемпіон. Еціо Лоїк (, 26 вересня 1919 — 4 травня 1949) — італійський футболіст, п'ятиразовий чемпіон Італії. Луїджі Оссойнак (1899—1990) — італійський футболіст, Ксенія Паїч (* 1961) — югославська та хорватська акторка. Марина Перазич (* 1958) — югославська та хорватська співачка. Катаріна Соломун (* 1976) — хорватська письменниця, перекладачка, редакторка. Ана Віленіца (* 1978) — хорватська акторка театру, кіно і телебачення.
Див. також Вільна держава Фіуме Республіка Фіуме Вільна територія Трієст 11706 Рієка
Примітки
Джерела
MacMullen, Ramsay, 2000. Romanization in the Time of Augustus, Yale University Press City of Rijeka Port of Rijeka Authority Old Postcards of Fiume