1324 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1324 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1324 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1324 року.

Події битва на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства. Станіслав, останній київський князь з династії Рюриковичів, втік у Рязань, де одружився з дочкою рязанського князя — ОльгоюРусина О. В. Станислав, київський князь // .

Особи

Призначено, звільнено Київським князем став Ольгимонт Гольшанський (до 1331 року)Stefan M. Kuczyński. Holszański Iwan Olgimuntowic… h. Hippocentaurus (zm. 1401) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.— Tom IX/4, zeszyt 43.— S. 587—588. .

Народились

Померли

Засновані, створені Надання Магдебурзького права місту Володимир-Волинський.

Зникли, скасовані

Видання, твори

Пам'ятні дати та ювілеї 450 років з часу (874 рік): другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперіїО. В. Творогов Никоновская летопись. С. 9, 13 Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173 300 років з часу (1024 рік): жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях. 225 років з часу (1099 рік): битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі земліПлахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213. 200 років з часу (1124 рік): поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами. 175 років з часу (1149 рік): захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгорукимкнязь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XV ст.Котляр М. Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023) у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 роківСоловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) . 150 років з часу (1174 рік): зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем, обіймав до 1176 року. 125 років з часу (1199 рік):

об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівстваКрип'якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство . — К., 1984.. 50 років з часу (1249 рік):

отримання у Золотій Орді ярлика на княжіння в Києві князя новгородського Олександра Ярославовича Невського — Великого Князя Київського (до 1263 року)Олександр Невський // . 25 років з часу (1299 рік): перенесення митрополитом Київський Максимом митрополію з Києва у місто Владимир на Клязьмі.

Міст, установ та організацій 425 років з часу (899 рік): заснування поселення Лтава, відомого зараз як місто Полтава 150 років з часу (1174 рік): 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава, коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві[6682 (1324)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 .

Видатних особистостей

Народження

300 років з часу (1024 рік): народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (. 1079). народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078). Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043)Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.. (. 1078).

Смерті 275 років з часу (1049 рік): смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі. 250 років з часу (1074 рік):

смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (. 1023). 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (. бл. 1009). 225 років з часу (1099 рік): 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича . 200 років з часу (1124 рік): 28 лютого — смерті Василька Ростиславича* Котляр М. Ф. Василько Ростиславич // С. 38) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (. бл. 1066). 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1324) та перемиського (1092—1324) з династії Рюриковичів. 125 років з часу (1199 рік): смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (. бл. 1151). смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1324), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого. 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (. бл. 1145). 75 років з часу (1249 рік): смерті Агапіта I — церковного діяча часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрита Києво-Печерського монастиря.

Примітки

Посилання