В Угорщині з початку російського вторгнення в Україну у 2022 році прем'єр-міністр Віктор Орбан і міністр закордонних справ Петер Сіярто не поспішали з підтримкою України і підтримували російське вторгнення і Володимира Путіна. Під керівництвом прем'єр-міністра Орбана угорський уряд став найдружнішим до Росії членом НАТО та Європейського союзу. Угорщина — країна, яка є безпосереднім сусідом України і має найбільш тісні політичні та економічні зв'язки з Росією. Впродовж війни уряд Орбана підтримував економічний зв'язок із Росією та нарощував його. Як до, так і під час вторгнення в Україну в 2022 році по всій Європі, включаючи Угорщину, поширювалися різні російські стратегічні дезінформаційні наративи. В угорському контексті переважно інтернет-ЗМІ та сторінки в соціальних мережах поширюють або пряму російську дезінформацію, або діляться наративами, що підтримують основні тези російських наративів.

Голова МЗС Угорщини Петер Сіярто з початку російського повномасштабного вторгнення в Україну відвідав Москву не менше 16 разів. Із оприлюднених у 2026 році матеріалів, стало відомо що Сіярто під час перерв у засіданнях ЄС регулярно телефонує своєму російському колезі Сергію Лаврову, передаючи «оперативні звіти про обговорення» та можливі рішення, регулярно інформував Лаврова про хід внутрішніх дискусій у Європейському Союзі, зокрема щодо енергетичної політики, механізмів санкцій і переговорів про вступ України до ЄС. В одній із розмов він надіслав російській стороні документ, який стосувався мовного питання в українських регіонах, де проживають нацменшини.

Передумови

Стягування угорських військ до Закарпаття Напередодні російського вторгнення у лютому 2022 року, Угорщина перемістила свої війська до українського кордону. Міністр оборони Угорщини Тібор Бенко оголосив, що його війська рухаються до кордону з Україною для «виконання гуманітарних завдань» та «недопущення проходу воєнізованих формувань». Угорська армія звезла тоді до кордону, зокрема, військові понтони.

У травні 2022 року секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що «Путін попереджав Угорщину про напад на Україну, і Будапешт захотів забрати частину наших земель собі».

Андраш Рац, який у 2022 році працював в угорському урядовому Центрі стратегічних та безпекових досліджень, а у 2023 був у відкритій опозиції до уряду Орбана, сказав в інтерв'ю, що «тоді ані на мить не йшлося про можливий напад на Україну, ми взагалі не спрямовували до кордону наступальну техніку». За даними Раца, там не було танків чи артилерії. Рац також сказав, що про переміщення техніки знав тоді і український військовий аташе.

Перебіг подій під час правління Віктора Орбана

2022

Угорщина засудила вторгнення та не наклала вето на деякі санкції ЄС щодо Москви. На початку війни Віктор Орбан наголосив на єдності і сказав: «Ми захищаємо кордони Угорщини та Європи разом з НАТО», а також погодився з політичними рішеннями ЄС і НАТО: серед них рішення ЄС про заборону російським банкам використовувати систему переказів SWIFT, колективне рішення ЄС про заборону російських польотів у європейському повітряному просторі, а також рішення ЄС та НАТО щодо постачання Україні зброї. Уряд Угорщини також відкрив свій східний кордон для українських біженців, які рятувалися від конфлікту. Крім того, розгортання військ НАТО на східному фланзі альянсу через Угорщину є ще однією областю, де Будапешт співпрацював, а не перешкоджав зусиллям НАТО з протидії Росії.

Уряд Орбана виступив проти санкцій ЄС щодо російської нафти та газу, пообіцявши заблокувати їх і зрештою змусивши блок пом'якшити свій пакет санкцій. Угорщина також відмовилася призупинити розширення АЕС Пакш, яку фінансує Росатом. Згідно з тезою «Фідес», в Угорщині немає альтернатив російському газу та нафті, а економічні санкції неефективні та завдають шкоди. Держсекретар із громадської дипломатії та зв'язків Золтан Ковач заявив: «Санкції, введені проти Росії, не впливають на війну в Україні, вони вже шкодять нам». Крім того, країна виступила проти відправки зброї через Угорщину в Україну і змусила ЄС не вводити санкції щодо глави Російської православної церкви патріарха Кирила. Російські ЗМІ зосередили свою увагу на протидії Орбану постачанню зброї Україні, щоб пролити світло на внутрішні розбіжності в НАТО з початку вторгнення.

В Угорщині посилилося поширення російських наративів, і кілька пов'язаних із урядом Угорщини ЗМІ повторили спільні російські наративи про війну в Україні. Угорський кореспондент Politico Лілі Байєр назвала Будапешт «європейською столицею російської дезінформації».

Близьке до угорського уряду видання повідомило наступне: «Брюссель запроваджує нові санкції, навіть незважаючи на те, що попередні не виправдали сподівань. Через санкції в Європі зашкалює інфляція, зросли витрати на комунальні послуги, ціни на природний газ та продукти харчування, континенту загрожує рецесія. Тим часом економіка Росії зміцнилася через санкційну політику ЄС, наприклад, Москва заробила на експорті енергоносіїв 158 млрд євро, а рубль зміцнився».

У той час як ЄС явно прагне дипломатичної ізоляції Росії, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто був радий зустрічі з міністром закордонних справ Росії Серґієм Лавровим на Генеральній асамблеї ООН і в липні 2022 року відвідав Москву для переговорів з російським керівництвом про нову угоду про постачання газу до Угорщини.

У вересні Орбан, голосуючи за всі 7 пакетів санкцій разом з іншими лідерами ЄС, заявив, що «санкції ЄС не були введені демократичним шляхом, вони були прийняті брюссельською елітою без консультації з європейським народом».

У грудні Угорщина заблокувала пакет фінансової підтримки ЄС у розмірі 18 млрд євро для України, що поглибило розкол між прем'єр-міністром Віктором Орбаном та Брюсселем. Це рішення спонукало інші країни ЄС розпочати роботу над альтернативним планом фінансування України, який би не вимагав підтримки Будапешта.

2023 Угорщина з літа 2023 року почала блокувати часткове відшкодування витрат на зброю, призначену для України в рамках Європейського фонду миру (EPF). Спочатку Будапешт послався на те, що НАЗК внесло до чорного списку угорський OTP Bank як одну з основних причин блокування.

У серпні Орбан наполягав на укладенні «договору» з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним про нову архітектуру безпеки України. При цьому він заперечив можливе членство України в НАТО та будь-які претензії Києва на окупований Крим.

У жовтні банк виключили із списку спонсорів війни, але Угорщина зберегла право вето, продовжила блокувати військову допомогу Україні і не голосувати за санкції проти РФ.

15 грудня 2023 року представник Угорщини наклав вето на пакет допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро після того, як раніше утримався під час ухвалення рішення щодо переговорів про вступ України до ЄС.

2024 10 січня 2024 року Угорщина не засудила постачання РФ ракет із КНДР (напередодні США з майже пів сотнею країн засудили передання Північною Кореєю зброї Росії. Окрім Угорщини, з-поміж країн ЄС не підписала заяву Словаччина).

15 жовтня 2024 року стало відомо що Угорщина і російський монополіст «Газпром» ведуть перемовини про додаткові закупівлі Будапештом газу на 2025 рік. Того ж місяця стало відомо що прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан не дозволив Європейському Союзу відкоригувати режим санкцій проти РФ. Цей крок необхідний для розблокування участі США у наданні Україні кредиту на $50 млрд від G7.

6 грудня стало відомо що угорські спецслужби шпигували за офіційними особами офісу ЄС по боротьбі з шахрайством. Зокрема, стежили за єврочиновниками, які відвідували країну: обшукували номери в готелях та записували телефонні розмови.

2025 Впродовж 2025 року Угорщина продовжувала поширювати російську пропаганду, вимагала зняти санкції ЄС з російських олігархів.

30 березня стало відомо що Угорщина проведе консультативний референдум щодо вступу України до Євросоюзу, також у бюлетені уряд країни поширить 7 нібито загроз для Угорщини від членства України в ЄС. Згодом стало відомо що уряд Угорщини розіслав громадянам країни лист, у якому прямо закликає угорців висловитись проти членства України в ЄС під час консультативного референдуму. 31 березня очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт розцінює атаки на російську інфраструктуру як загрозу власному суверенітету, оскільки через неї країна отримує енергоносії.

Викриття шпигунської мережі 9 травня СБУ вперше в історії України викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка здійснювала шпигунську діяльність на шкоду нашій державі. Завданням цього осередку був збір інформації про військову захищеність Закарпатської області, пошук вразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону, а також вивчення суспільно-політичних поглядів місцевих жителів: зокрема, сценаріїв їхньої поведінки, якщо на територію регіону зайдуть угорські війська. Діяльністю іноземної агентури керував кадровий співробітник угорської воєнної розвідки – Золтан Андре. У відповідь того ж дня Угорщина вислала двох українських дипломатів, які працювали в українському посольстві в Будапешті, звинувативши їх у шпигунстві. Після видворення двох українських дипломатів з Будапешту, Україна наказала двом угорським дипломатам покинути територію країни. 21 травня було повідомлено що суд Будапешта взяв під тимчасову варту Іштвана Голло – затриманого напередодні чоловіка, якого угорська пропаганда назвала «українським шпигуном». Окрім Голло, в Угорщині також «викрили» на шпигунстві на користь України Роланда Цебера – чинного депутата Закарпатської обласної ради Роланда Цебера, якому у 2024 році заборонили вʼїзд до Угорщини. 30 травня під час обговорення банківського шахрайства прем'єр сказав, що нібито 80% злочинців у цій сфері є саме українцями. Хоча незрозуміло, звідки у політика такі дані. «Україна — небезпечна країна», — наголосив він. В цьому контексті Орбан заявив, що Україну не можна приймати до Європейського Союзу, адже це буцімто стане на заваді протидії «українським шахраям».

12 червня стало відомо що провідний угорський пропагандист Георг Шпеттле, пов’язаний з правлячою партією та помічений в антиукраїнських тезах, контактував з Головним розвідувальним управлінням Росії. Наприкінці липня 2025 року стало відомо що угорська компанія Milspace Kft допомагає корпорації «Вєртолєти Росіі» в обхід санкцій укладати контракти на ремонт іноземних гелікоптерів.

Порушення угорськими дронами повітряного простору України 26 вересня українські військові фіксували, як з боку Угорщини залітали невідомі дрони, про це розповів президент України Володимир Зеленський за підсумками наради з військовими, за попередніми даними, ці дрони були саме угорськими. Згодом Орбан прокоментував інцидент із дронами, продовживши поширювати антиукраїнську пропаганду: «Я вірю своєму уряду, але навіть якщо дрон залетів на кілька метрів — то й що? Україна не є незалежною країною. Україна не є суверенною державою.»

27 вересня російські та угорські державні пропагандисти спільно звинуватили Україну в підготовці операції «під чужим прапором» — запуску відремонтованих російських дронів по цілях у Польщі та Румунії для «втягування НАТО у війну». Відповідні заяви з різницею в кілька годин опублікували представниця Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова та угорський новинний портал PestiSrácok — підконтрольне партії прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, пропагандистське видання. «Першоджерелом» заяви стала редакторська стаття — тобто стаття, автором якої є не окремий журналіст, а написана від імені видання загалом — на порталі PestiSrácok. 29 вересня уряд Угорщини заборонив низку українських видань у відповідь на блокування Україною двох угорських інтернет-ресурсів, які поширювали російську пропаганду.