Келія Святих Архангелів - Фалакрос (Фалакра) (грецькою - των φαλακρός Άθως) - келія, що належить монастирю Пантократор на Святій Горі Афон, розташована у північно-західній околиці Пантократора, поряд зі скитами Факіну, Равдуха, Ягарі та Кінопода.
Філакру фактично є окремим чернечим осередком, що включає у себе храм і так званий "ісіхастеріон", або "ісіхастерій".
Назва є грецького походження (грецькою - κελί των Αγίου Αρχαγγέλων Φαλακρού). Перекладається від слова Фалакрос, як Лисина, Лиса (гола) місцевість.
У січні 2023 року зборами старців монастиря офіційно передана в богослужбове користування ченцям з Православної Церкви України (ПЦУ).
Історія
Як і всі чернечі громади на Афоні келія належить виключно до канонічної юрисдикції Вселенського Патріархату .
Заснована в Х столітті ченцем Никифором (Фалакро), в ті часи мала назву Безтілесних Сил (Ангелів). Із рукопису 1083 р. монастиря Ксенофонт на Афоні видно, що келія Фалакрос належала цьому монастирю. Можливо в цьому ж році келія перейшла у власність Проту, замість неї Монастирю Ксенофонт була передана місцевість Моноксилиту.
У 1142 році згаданий настоятель обителі Калінік.
1648 року була відбудована ченцем Кирилом.
1928 року згадана, як уже недіюча.
Сучасний стан
У 2016 році бізнесмен Андрій Мацола (нині голова Меценатської ради Митрополичого фонду ПЦУ) заявив:
«Ми прагнемо створити на Афоні український центр, куди будь-який українець зможе приїхати, переночувати, помолитися та відчути себе певною мірою як удома».
Але основним ініціатором створення українського скита став митрополит Епіфаній. 1 травня 2021 року, відповідаючи на запитання про те, «які скити чи монастирі Афону Патріарх Варфоломій готовий передати ПЦУ», Епіфаній заявив: « Я планую відвідати Афон найближчим часом, і тоді ми конкретно поговоримо про те, якою буде наша позиція щодо українського скиту ».
У грудні 2021 р. рішенням старців монастиря Пантократор келія Фалакрос була передана на проживання та відбудову ієросхімонаху Паісію (Крілю), українцеві за походженням.
Згідно з протоколом № 4555/Ф18 від 16 грудня 2021 року, яким Святий монастир Пантократор дозволяє ієромонаху Паїсію перебування у Святій келії Архангелів Фалакроса та її реставрацію: « Цим підписаним та скріпленим печаткою листом від монастиря повідомляємо Вас, що Синаксис старців нашого Святого монастиря схвалив Ваше перебування у Святій келії Архангелів - Фалакросі та дозволяє Вам збирати милостиню, щоб Ви могли розпочати її реставрацію. Ця ділянка є однією з найстаріших і найважливіших стародавніх будівель гори Афон, і з цієї причини роботи повинні виконуватися з необхідною ретельністю та відповідною документацією, історичною та археологічною, завжди під наглядом нашого Святого монастиря…».
Ієросхимонах Паїсій (Андрій Кріль), уродженець міста Черкаси, настоятель келії Святих Архангелів, раніше з 2000 року проживав у монастирі Симонопетра.
У січні 2023 року в келії дозволене поселення інших ченців з України. Про це стало відомо 24 січня 2023 року, коли її відвідав клірик . Воскресенського собору м. Рівне протоієрей ПЦУ Василь Рудницький - представник єпархії, котра зробила найбільший внесок у відродження обителі.
З 2023 року існує Фонд друзів келії Св. Архангелів на Святій Горі Афон, головою опікунської ради якого став київський бізнесмен Трібрат Володимир Володимирович.
14 травня 2024 року в Укрінформі відбулася пресконференція та презентація проєкту «Україна-Афон 2024-2025 рр. Відродження. Відновлення».У презентації проєкту «Україна-Афон 2024-2025 рр. Відродження. Відновлення» взяли участь речник Київської Митрополії ПЦУ, митрополит Білоцерківський Євстратій (Зоря); голова Паломницького Центру ПЦУ протоієрей Роман Когут; голова організаційного комітету, ініціатор збору та керівник проєкту відбудови на Афоні, власник «PPP Fund» Денис Руденко; представник бізнесу, власник ТОВ «ЕСКА Капітал» Олександр Гончарук; керівник відділу соціального служіння Київської Митрополії ПЦУ Роман Холодов та майстер-іконописець Андрій Охоцький.
24 травня 2024 року для допомоги келії було зареєстровано в Києві "Благодійний фонд святих архангелів". Директором фонду став голова паломницького центру ПЦУ протоієрей Роман Когут, випускник Рівненської духовної семінарії 2010 року. Цей клірик, окрім Паломницького центру (займається просвітницькими питаннями та відбудовою монастиря на горі Афон), офіційно працює у міжнародній компанії, а також здійснює богослужіння як священник у Свято-Михайлівському Золотоверхому монастирі у Києві.
11 жовтня 2025 року після звершення Божественної літургії в соборному храмі скиту пророка Божого Ілії монастиря Пантократор Блаженнійший Митрополит Київський і всієї України Епіфаній разом із паломницькою делегацією з України відвідав ісіхастіріон Святих Архангелів Фалакру, який належить до відання монастиря Пантократор і нині відновлюється.
Ієромонах Паїсій показав Митрополиту частково зруйновану будівлю ісіхастіріона та розповів про вже виконані реставраційні роботи.
Наразі келія перебуває на стадії відновлення. Оскільки ця частина Афону є одним із найстаріших і найважливіших місць Святої Гори, роботи тут будуть виконуватися з необхідною ретельністю та належною документацією, як історичною так і археологічною
Джерела та література
Archives de l'Athos: Actes de Lavra. Actes de Lavra. Tome I. 897-1178 / édition diplomatique et critique par Germaine Rouillard et Paul Collomp ; d'après les descriptions, photographies et copies de Gabriel Millet et Spyridon de Lavra. Album de 30 planches. Paris : P. Lethielleux, 1937 Archives de l'Athos: Actes de Lavra. Première partie. Des origines à 1204 / édition diplomatique par Paul Lemerle, André Guillou, Nicolas Svoronos ; avec la collaboration de Denise Papachryssanthou. Paris : P. Lethielleux, 1970 Archives de l'Athos. Actes de Lavra. Tome II. De 1204 à 1328 / Edition diplomatique par Paul Lemerle, André Guillou, Nicolas Svoronos [et] Denise Papachryssanthou. Paris : P. Lethielleux, 1977 Archives de l'AthosActes de Lavra. Tome III. De 1329 à 1500 / Edition diplomatique par Paul Lemerle, André Guillou, Nicolas Svoronos [et] Denise Papachryssanthou. Paris : P. Lethielleux, 1979 Archives de l'Athos: Actes du Pantocrator / Edition diplomatique par Vassiliki Kravari. Paris, 1991.
Примітки