Жикол Анатолій Васильович (13 липня 1949, с. Бобрик Врадіївського району Миколаївської області) — український поет, прозаїк, літературний критик, журналіст. Член НСПУ (1986).
Закінчив Харківський університет (1973). Від 1967 — на журналістській роботі. 1992—2008 — завідувач відділу критики і літературознавства редакції журналу «Київ».
Творчість Опублікував у журналі «Київ» низку статей про творчість сучасних українських письменників.
Автор книжок «Білий день» (1979), «Теплі пригорщі гнізд» (1984), «Коріння блискавок» (1986), «Від Христа — до мене», «Око безодні» та «Птаство Пілата проти слов'ян» (усі — 2007), «Суїцид свічі» (2008).
Література
Жикол Анатолій Васильович / В. О. Брюґґен // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. Сучасні письменники Київської організації Національної спілки письменників України. Довідник. 2020.
Посилання
Анатолій Жикол: «Поезія — це життя після життя, своєрідна форма реінкарнації» — Litgazeta.com.ua 13 липня 1949 року народився відомий український поет і прозаїк Анатолій Васильович Жикол — Николаев литературный