Франц Ксавер фон Цах, барон (, , 1754—1832) — німецький астроном угорського походження, особливо відомий своїм внеском у відкриття перших астероїдів. Засновник астрономічної обсерваторії на горі Зеєберґ (Гота, Німеччина), співвідкривач карликової планети Церери.

Біографія Народився в Пешті (тепер частина Будапешта), виховувався в єзуїтській школі, якийсь час служив в австрійській армії як фахівець з геодезії та військово-інженерної справи. Деякий час викладав у Львівському університеті та працював у його обсерваторії. З 1783 по 1786 роки жив у Лондоні як домашній учитель посла Саксонії в Англії. За цей час він отримав ступінь доктора філософії та юриспруденції в Оксфордському університеті і розпочав наукову діяльність, опублікувавши в 1785 році в англійському журналі Philosophical Transactions результати кількох астрономічних спостережень.

У 1786 році прийняв пропозицію герцога Ернеста II очолити нову обсерваторію на горі Зеєберг поблизу Готи, відкриту восени 1791 року. Цах очолював обсерваторію до 1806 року і провів у ній велику кількість спостережень.

У 1800 році заснував Об'єднане астрономічне суспільство (), до якого увійшло 25 осіб — серед них Невіл Маскелайн, Шарль Месьє, Вільям Гершель і Генріх Ольберс.

З наукових праць Цаха з астрономії найважливішими були складання нового зоряного каталогу разом із необхідними для нього спостереженнями, значне число точних нових визначень положень Сонця, з'єднаних у його «Таблицях рухів Сонця». Також він зробив великий внесок у дослідження астероїдів. Наприкінці XVIII століття він створив групу з 24 астрономів для системних пошуків «відсутньої планети» між орбітами Марса та Юпітера, яка мала там знаходитися згідно з правилом Тіціуса-Боде. Незабаром після відкриття Джузеппе П'яцці першої малої планети — Церери — її було втрачено і знайдено знову завдяки зусиллям Цаха та його однодумців.

Окрім астрономії, велику увагу Цах приділяв роботам в галузі геодезії. За допомогою секстанта він визначив координати багатьох міст.

В 1798 році він заснував і редагував науковий журнал Allgemeine Geographische Ephemeriden (у 1798—1799 вийшло 4 томи), який в 1800 році був перейменований в Monatliche Correspondenz zur Beförderung der Erd- und Himmels-Kunde. Цей журнал був найважливішим астрономічним виданням протягом ХІХ століття.

Після смерті герцога Ернста II в 1806 передав своєму колишньому учневі Бернгарду Лінденау посаду директора Зеєберзької обсерваторії та редагування журналу Monatliche Correspondenz, а сам працював в Італії та Франції. З 1818 по 1826 роки видавав у Генуї астрономічний журнал Correspondance astronomique, geographique et hydraulique (вийшло 14 томів, після чого видання було припинено під тиском єзуїтів).

У 1794 обраний іноземним почесним членом Петербурзької академії наук, того ж року — членом Шведської королівської академії наук. Ксавер фон Цах у Львові Франц Ксавер фон Цах приїхав до Львова у віці 22-х років і працював там деякий час. Вже тоді до нього приїжджав навчатися астроном із Бремена, вивчав методику спостереження малих планет. Під керівництвом Лісґаніґа вони провели геодезичні дослідження та визначали координати міста. У Львівській обсерваторії проводилися тріангуляційні дослідження, які допомогли створити карту Галичини і Володимирії. Ксавер фон Цах також допомагав вести астрономічний календар у місті.

Пам'ять На його честь названий кратер на Місяці та астероїд 999 Цахія, відкритий у 1923 році. Крім того, астероїд 64 Ангеліна був названий на честь обсерваторії під Марселем, організованої Цахом.

Публікації

«Novae et correctae tabulae motuum solis» (Гота, 1792; нім. переклад, ib., 1799); «Explicatio et usus tabellarum solis, explicatio et usus catalogi stellarum fixarum» (ib., 1792); «De vera latitudine et longitudine geographica Erfordiae» (Ерфорд, 1794); «Vor übergang d. Mercurs vor d. Sonne d. 7 May 1799 beobachtet zu Seeberg, Bremen usw.» (ib., 1799): «Fixarum praecip. catalogus novus etc.» (ib., 1804); «Tabulae motuum solis novae та iterum correctae ex theoriae gravitatis claris. de la Place etc.» (ib., 1804); «Tabulae aberrationis et nutationis in ascensionem rectam et in declinationem una cum insigniorum 494 stellarum zodiacalium catalogo novo» (ib., 1806—1807); «Nachricht von d. preuss. trigonometr. u. astron. Aufnahme von Thüringen usw.» (ib., 1806); «Tables abrégées et portatives du soleil» (Флоренція, 1809); «Nouvelles tables d'aberration et de nutation pour 1404 etoiles» (Марсель, 1812) «Supplément» (ib., 1813); «L'attraction des montagnes et ses effets sur le fil à plomb» (Авіньйон, 1814).

Примітки

Література

Peter Brosche: Der Astronom der Herzogin — Leben und Werk von Franz Xaver von Zach 1754—1832. Verlag H. Deutsch, Frankfurt 2001. ISBN 3-8171-1656-X (2. erweiterte Aufl. Frankfurt/M. 2009, ISBN 978-3-8171-1832-8)

Посилання

Цах, Франц-Ксавер // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.