Броварі́ — село в Україні, у Китайгородській сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва Назва села походить від поміщицької броварні, тобто перші мешканці займались броварством.

Географія Село розміщене в межах смуги простягання Товтрового кряжу, у басейні річки Студениця.

Історія Нинішнє село утворилося злиттям трьох населених пунктів: Гниляків, Пожарниці та Броварів. Гниляки та Пожарниця більш давні поселення.

На початку ХХ століття на місці поміщицької броварні утворено село Броварі, яке було невеличким присілком села Дерев'яне.

Наприкінці XX століття в Броварях було 119 дворів та 237 мешканців.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

У довіднику «Населені місця Поділля», виданому 1925 року у Вінниці, Броварі означені як присілок у Дерев’янській сільській раді до якої входили села: Гелетина, Гниляки, Гоцули, Погоріла, Пожарниця та Пожарницький хутір.

Поселення пережило голод та політичні репресії. Значна частина мешканців Гниляків, Пожарниці та Броварів були депортовані за межі України.

У 1960 році поселення Гниляки та Пожарницю об'єднали під назвою Пожарниця. А у 1967 році Пожарницю вже об'єднали з БроварямиБРОВАРІ.

У 60-80 роках ХХ століття в селі функціонували об’єкти соціального призначення: ФАП, клуб, бібліотека, магазин.

З 24 серпня 1991 року село у складі незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання Дерев'янської, Калачковецької, Китайгородської та Колодіївської сільських рад село увійшло до Китайгородської сільської територіальної громади, до цього органом місцевого самоврядування була Дерев'янська сільська рада.

Релігія Більшість мешканців Броварів — римо-католики. В селі знаходиться невеличкий римо-католицький храм.

Населення За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 214 осіб.

Згідно даних 2015 року в селі мешкало 187 особи.

Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,07 % російська 0,93 %

Пам'ятки

Є у Броварах цілюща криниця «Шаманська» і залишки панського маєтку.

Значна місцева пам’ятка – «Молочний камінь». Кажуть, що він був святинею ще в язичників. Легенда про «Молочний камінь» розповідає:

Відомі люди Уродженці села Ясінський Віктор Іванович (03.03.1938, с. Броварі) — український медик-науковець. У 1959 році закінчив Кам'янець-Подільське медичне училище, у 1968 — з відзнакою Чернівецький медичний інститут і був зарахований асистентом кафедри нормальної фізіології. У 1973 року захистив кандидатську дисертацію. З 1980 року — доцент. Працював заступником декана лікувального факультету (1976-1978, 1983-1985) і завідувачем підготовчого відділення інституту (1978-1983). З 1997 року працював доцентом кафедри норальної фізіології Буковинської державної медичної академії.

Охорона природи Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Неподалік знаходиться Молочний камінь та улоговина "Вовчий яр".

Рослинний світ У довколишніх лісах зростають граб, дуб, клен, ясен, осика, береза та ін. У структурі корінних лісів досить часто представлені насадження ялини та сосни (самосів останньої досить добре поширюється на необроблюваних землях). Поодиноко трапляється у лісових масивах реліктовий вид – берека. Підлісок представляють глід, кизил, бересклет, ліщина, калина-гордовина. У трав’яному покриві у весняний час масово з’являється ряст, улітку – барвінок, печіночниця, підмареник та різні злаково-осокові асоціації. Схил річки Студениця вкривають переважно глід, терен, шипшина, алича, дика яблуня. Прируслові ділянки щільно зайняті різними видами верби. На решті території натуральна рослинність суттєво змінена господарською діяльність (розорювання, випас худоби, садівництво тощо).

Тваринний світ Основним осередком концентрації зоорізноманіття є лісові масиви узлісся та річкові долини. З хижих досить часто трапляються лисиця, куниця, тхір, ласка тощо. В останні роки різко зростає кількість особин кабана дикого. Звичною для території є і сарна європейська (козуля). Активно територію заселяють зайці, їжаки, полівки, миші. Надзвичайно багатою за рахунок наявності різних екосистем є орніто-, герпето- та батрахофауна. Ліс, узлісся, сухі луки, заплава, терасові комплекси, річкові схили, сади, оброблювальні землі, населені пункти концентрують у собі близько 150 як звичайних для території так і рідкісних видів птахів, 7 видів – плазунів та 8 видів – земноводних.

Галерея

Див. також Поділля — історико-географічна область.

Примітки