Кадиївці

Ка́диївці — село в Україні, у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області. Належить до Орининської сільської громади.

Назва Існує декілька варіантів походження назви села, зокрема, що назва села походить від турецького слова «кадії» (судді), які жили тут, коли османи захопили Поділля. А, може, від слова «кадь» — діжка. Село в давнину ніби було оточене дубами, які могли служити сировиною для бондарського ремесла. Є ще третя версія. Жителі села здавна вирощували цибулю на продаж та кадили, тобто обдавали її димом, щоб вона не псувалась. Або ж вінки цибулі тримали на горі, де за відсутності димаря розходився дим і також кадив цибулю. Кадиївчани й нині спеціалізуються на цибулі. А ще існує місцева легенда, що перший чоловік, котрий тут оселився, називався Кадиєм, від нього і походить назва.Звідки взялося «цибуляне» село

Географія Село Кадиївці розташоване на березі річки Жванчик, за 9 кілометрів автодорогами від Кам'янця-Подільського. На відстані 5,5 кілометра від центру села проходить автошлях регіонального значення . З півдня село межує з великим лісовим масивом Кадиївецького лісництва, також поряд знаходиться Довжоцький заказник.

Історія Село ділиться на п'ять умовних частин: Іваня, Бураківка, Лобок, Балки і Крогулець. Крогулець було колись окремим селом, яке в XVI ст. спустошили волохи. Більше воно не відродилось, залишивши на згадку про себе тільки назву.

Територія села була заселена ще в епоху мезоліту. Особливу увагу вчених привернуло поселення розвинутої трипільської культури, яке відкрив в урочищі Балка в 1926 р. Михайло Рудинський. На схилах були знайдені рештки наземних глинобитних житл, багато розписної кераміки з багатокольоровим орнаментом. У Бураківці знайдені поселення пізньотрипільської, черняхівської культур, житло давньоруських часів.

Уперше Кадиївці згадуються в 1410 році, коли король Владислав II Ягайло подарував Фредрові з Плешевичів (Плешовець) за хоробрість у боях під Грюнвальдом у володіння села Кадиївці, Фридрівці й Суржу.

Церква святого Миколая на Бураківці відома з 1740 року.

Протягом століть село кілька разів змінювало власників — з середини XVI ст. належало шляхтичам Срочицьким, на початку XVII ст. Пекарським, від яких в цьому ж столітті перейшло до магнатів Конецпольських, а у XVIII ст. — Жевуських, потім Подільському архієрейському дому.

Селяни були звільнені від кріпосного права в 1861 році. На честь цієї події в багатьох селах Поділля на в'їздах встановлювали пам'ятні фігури; такі збереглися в селах: Нігин, Черче. Ця традиція помаленьку відновлюється, встановлюються статуї Божої Матері чи інші фігури.

2 червня 1919 року під час бою за Кам'янець-Подільський один курінь Чорноморського полку, за наказом, вирушив на захоплення села Кадиївці. Однак ворога в селі не виявилось і курінь повернувся на хутір Козак до свого полку. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення.

У 1932—1933 місцеві селяни пережили Голодомор, зазнали репресій в роки Великого терору 1936—1937.

Під час Другої світової війни в селі діяв потужний осередок підпілля ОУН, до якого входило багато місцевих мешканців. Організований він був уже з вересня 1941 року. Певний час тут навіть розташовувався Кам'янець-Подільський окружний провід ОУН. Значна частина учасників підпілля була репресована — німецькими та радянськими спецслужбами. Один з останніх епізодів діяльності підпілля ОУН на території Кам'янець-Подільської області відбувся в ніч з 25 на 26 квітня 1952 року селі були захоплені Михайло Ярчук («Клим») та Володимир Гнибіда («Неплюй»). 2012 року в лісі між селами Кадиївці й Залісся Перше було знайдено молочний бідон, що містив чималий пакунок документів ОУН.ПОСЛАННЯ З МИНУЛОГО: КРІЗЬ ТОВЩУ ЗЕМЛІ Й ПРОПАГАНДИ

У 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

У радянські часи село спеціалізувалося на птахівництві й м'ясо-молочному тваринництві.

З 24 серпня 1991 року в складі незалежної України.

2013 року село газифіковане.

24 грудня 2019 року шляхом об'єднання сільських рад Кам'янець-Подільського району село Кадиївці увійшло до складу Орининської сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Колишній орган місцевого самоврядування — Кадиївська сільська рада.

Населення За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1691 особа.

У 2025 році населення становить 1570 осіб.info

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: Мова Відсоток українська 99,47 % російська 0,41 % молдавська 0,06 % румунська 0,06 %

Інфраструктура

Школа У селі діє Кадиєвецька ЗОШ I—III ступенів. Заснована у 1842 році як однокласне училище для хлопчиків. В 1842—1844 роках в школі навчалося приблизно 60-70 учнів. У 1951 відкрито середню школу. 1975 школа змінила приміщення.

На території школи діють історико-краєзнавчий музей «Джерела пам'яті» та музей історії школи.

Хата в музеї села Пирогове Хата знаходиться в музеї під Києвом. Для подільського будівництва характерне використання найдавніших конструкцій і технік — сох, кілля, плетіння. Подібні прийоми, як засвідчують численні археологічні матеріали, застосовувалися у трипільському будівництві (IV—III тисячоліття до н. е.). Традиції цього будівництва були успадковані пізнішими культурами. Археолог В. А. Городцов писав: «Теперішні українські хати-мазанки — це тільки поліпшений варіант трипільської глиняної будівлі».

Хата 1892 року зі села Кадіївці типова подільська будова — садиба середняка. У плані будови вона складається з двох хат, відгороджених сіньми з коморою. У більшій хаті сім'я, зазвичай, не жила. Це була так звана «чиста» хата. Менше приміщення використовувалося щоденно: воно було і кухнею, і спальнею, і робітнею. Біля хати — велика шопа каркасної конструкції і плетений з лози курник.Хати з усієї України під Києвом

Охорона природи Село розташоване в межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Відомі люди

Уродженці Стадник Семен Іванович «Стах» — провідник Орининського районного проводу ОУН. Родом із села Кадиївці. Розстріляний гестапо в 1943 року в Кам'янці-Подільському.Діячі ОУН та УПА загиблі в боротьбі з німцями Кармалюк Сергій Павлович — кандидат історичних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи Буковинського державного фінансово-економічного університету. Кляпетура Сергій Іванович (* 1971) — художник, скульптор. Заслужений художник України. Савчук Олена Іванівна (9 квітня 1970) — член Національної спілки художників України від 2008 року. Директор Кам'янець-Подільської міської дитячої художньої школи від 4 жовтня 2011 року.У «художці» — новий директор: Кадри // Подолянин. — 2011. — 14 жовтня. — С. 2. Найдьонов Владислав Юрійович — український військовослужбовець, учасник російсько-української війна.На фронті загинув Владислав Найдьонов з Хмельниччини

Перебували Голуб'як Зенон — керівник Кам'янець-Подільського обласного проводу ОУН та водночас командир Кам'янець-Подільського куреня УПА. Зі осені 1941 року мешкав у селі Кадиївці.Стежками ОУН і УПА

Галерея

Примітки

Посилання

Кадиєвецька ЗОШ I—III ступенів