Емілія Давидівна Мільтон (повне прізвище Мільтон-Краснопольська ; ( 2 травня [15 травня] 1902, Умань, Київська губернія, Російська імперія — 12 лютого 1978, Москва, РРФСР, СРСР) — радянська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1960).
Життєпис Починала кар'єру актриси із ролі в Одеському театрі «Червоний факел» (1921—1933). Потім служила в Саратовському театрі драми (1933—1934), Театрі російської драми в Києві (1938—1941), Харківському театрі драми (1934—1938, 1941—1945), два сезони в Театрі на Малій Бронній (1955—1957), а також Театрі імені Гоголя в Москві (1945—1955, 1957—1978).
У 1960 році їй було присвоєно звання заслуженої артистки РРФСР.
Слава прийшла до Емілії Давидівни з виходом серіалу «Сімнадцять миттєвостей весни». Фрау Зауріх з'явилася в сюжеті випадково, її не було ні романі, ні в сценарії. Режисер Тетяна Ліознова ввела цього персонажа у фільм, щоб якось олюднити образ розвідника, «утеплити», пом'якшити надто серйозного героя. Сцени зустрічей фрау Зауріх зі Штірліцем писалися буквально на знімальному майданчику, і актриса схоплювала будь-які вказівки та пропозиції та сміливо імпровізувала.
Ці слова належать Емілії Мільтон.
Померла Емілія Мільтон 12 лютого 1978 на 76-му році життя після перенесеного інфаркту міокарда. Похована на Введенському (Німецькому) цвинтарі поруч із чоловіком — актором Олексієм Краснопольським (ділянка № 25).
Фільмографія
Кінороботи: 1926 — Мандрівні зорі (ВУФКУ (Одеська кінофабрика) — епізод 1926 — Підозрілий багаж (ВУФКУ (Одеська кінофабрика) — Новська 1928 — Напередодні (ВУФКУ (Одеська кінофабрика) — епізод 1936 — Том Соєр (Українфільм) — вдова Дуглас (Київська кіностудія «Українфільм») 1939 — Щорс (Київська кіностудія) — буржуа 1939 — Велике життя (Київська кіностудія) — Ліда Іванова, дружина Никифора Степановича 1941 — Богдан Хмельницький (Київська кіностудія) — Потоцька 1955 — Багаття безсмертя (Київська кіностудія) — королева Єлизавета I 1956 — Як Джанні потрапив в пекло (фільм-спектакль) — Цита 1959 — Йшли солдати... — акторка 1965 — Рано вранці — медсестра в літньому таборі 1966 — Бережись автомобіля — жінка в комісійці (роль була вирізана за рішенням худради, залишилася крихітна поява в кадріФільмографія на kino-teatr.ru) 1970 — Салют, Маріє! — епізод 1970 — Увага, черепаха! — глухувата акторка 1972 — Слідство ведуть ЗнаТоКи. Шантаж — Прахова 1973 — Сімнадцять миттєвостей весни — фрау Зауріх 1973 — Кортик — Підволоцька, бабуся Лелі, вдова професора морської академії 1974 — Північна рапсодія — Жоржетта Опанасівна 1974 — Шпак і Ліра — ворожка Аліхуб 1974 — Совість — сусідка Кудрявцева, капітанша з 14-ї квартири 1975 — Приголомшливий Берендеєв — вчителька естетики 1975 — Втеча містера Мак-Кінлі — черниця на прес-конференції (немає в титрах) 1976 — Легенда про Тіля — власниця шинку 1976 — Марк Твен проти... — Тітонька Віллер 1976 — Поки арба не перекинулася (фільм-спектакль) — Кесарія 1976 — Театр невідомого актора (Кіностудія ім. О. Довженка) — Федорова 1978 — Доброта — Павла Василівна
Озвучення: 1973—1974 — Чарівник Смарагдового міста (мультфільм; ''Гінгема)
Примітки
Посилання Фільмографія на animator.ru Емілія Мільтон та В'ячеслав Тихонов. Кадри з фильму «Сімнадцять миттєвостей весни» Штірліца могли зіграти Гоміашвілі та Стриженов