Марк Григорович Донський (1891, Крустпілс —1938) — радянський державний діяч. Нарком охорони здоров'я Казакської Автономної ССР (1933).
Життєпис Народився у родині Гілеля Гіршевича Донського (нар.1867) та Тойби Менделівни Донської (нар. 1869), уродженців Сиротино Вітебського повіту. У 1907—1911 роках працював репетитором у Ризі, був членом осередків Бунду.
У 1911 році закінчив реальне училище в Ризі.
У 1911—1914 студент у Києві, потім студент медичного факультету Цюрихського, Бернського університетів, голова студентського культурного товариства (1913 рік Берн). У 1915—1916 роках — студент медичного факультету, керівник комітету Бунду в Ростові-на-Дону. У 1916—1917 роках студент, керівник комітету Бунду в Юр'єві, член виконкому Юр'ївської ради депутатів трудящих (1917). У 1917—1918 —секретар комітетів Бунду в Ризі та Саратові.
У 1918—1919 роках вів революційну роботу в окупованих німцями Юр'єві та Ризі.
У 1918—1921 роках — старший, головний лікар санітарного поїзда № 3 армії Радянської Латвії, в госпіталі в Ризі, член виконкому Ризького комітету Бунду і керівник його лівого крила, голова головного комітету і редактор газет Комуністичного Бунду Латвії, секретар Центрального правління і видавництва єврейського пролетарського культурного товариства Латвії «Арбетергейм».
У квітні 1921 року був заарештований і висланий з Латвії за комуністичну діяльність, делегат III конгресу Комінтерну від Комуністичної партії Латвії, лікар-інструктор оргвідділу Наркомату охорони здоров'я СРСР.
У 1921—1922 роках — заступник завідувача відділу охорони здоров'я Смоленського губвиконкому — секретар партосередку 142-го окремого батальйону військ ГПУ, 3-ї запасної піхотної школи та будівельного технікуму.
У 1922—1925 роках —завідувач Смоленським (1922—1924) та Іванівським (1924—1925) губернськими відділами охорони здоров'я.
У 1925—1931 роках — завідувач підсекції охорони здоров'я Держплану РРФСР.
У 1931 році — член Президії Держплану РРФСР.
У 1931—1933 роках — заступник наркома охорони здоров'я СРСР.
З липня по вересень 1933 року — нарком охорони здоров'я Казакської Автономної ССР.
У 1933—1937 роках — завідувач Азовсько-Чорноморським крайздравом (Ростов-на-Дону).
Був заарештований 05 липня 1937 року, засуджений виїзною колегією Верховного Суду СРСР 17 червня 1938 року до вищої міри покарання. Реабілітований 12 квітня 1958 року.
Сім'я Був одружений, його дружина була лікарем і здобула освіту за кордоном. У сім'ї народилося двоє синів, старший з них — Григорій — став педагогом і був відзначений Державною премією СРСРFrejdenberg M., Rakhlin F. A scholar and pedagogue (In memory of historian Grigorii Markovich Donskoi (1924—1992): [англ.] // Shvut. — 1998. — № 5. — P. 193—196..
Джерела