Військовий камуфляж — камуфляж, який використовується військовими для захисту свого особового складу та техніки від виявлення супротивником. На практиці це означає маскування матеріалами або кольорами будь-якої військової техніки, зокрема транспортних засобів, кораблів, літаків, гарматних позицій та військових одностроїв, або щоб ускладнити їх візуальне виявлення (захисне забарвлення), або щоб воно виглядало як щось інше (мімікрія). Французьке сленгове слово «камуфляж» увійшло в загальний вжиток під час Першої світової війни, коли концепція візуального обману стала невіддільною частиною сучасної військової тактики. У тій війні, для збільшення відстані ведення прицільного вогню, можливості далекобійної артилерії поєднувалась зі спостереженнями з повітря, а камуфляж широко використовувався, щоб зменшити небезпеку потрапити в ціль або забезпечити несподіваність нападу. Основне завдання військового камуфляжу — ввести противника в оману щодо присутності, положення та намірів військових формувань. Методи камуфляжу включають приховування, маскування та муляжі, що застосовуються до військ, транспортних засобів і позицій. Таким чином, військовий камуфляж є формою військового обману на додаток до виконання таких соціальних функцій, як політична ідентифікація «свій-чужий». Зір є основним почуттям орієнтації в людей, і основна функція камуфляжу полягає в тому, щоб ввести в оману людське око. Камуфляж працює за допомогою приховування (чи то шляхом контрзатінення, запобігання відкидання тіні чи деформації контурів), мімікрії чи, можливо, засліплення. У сучасній війні деякі форми камуфляжу, наприклад фарби для обличчя, також забезпечують приховування від інфрачервоних датчиків, тоді як тканини CADPAT додатково допомагають приховувати від радарів.
Найпростіші форми камуфляжу вперше були застосовані в середині XVIII століття в стрілецьких підрозділах. Тактика бою стрільців вимагала від них залишатись непомітними, тому їх одягали в «камуфляжні» однотонні зелені та сірі одностроями. З появою далекобійнішої та точнішої зброї, особливо багатозарядної гвинтівки, камуфляж для одностроїв був запроваджений усіма арміями та застосовувався для більшості видів військової техніки, включаючи кораблі та літаки.
Камуфляж для військового обладнання та позицій активно розроблявся та використовувався французами в 1915 році, а невдовзі й іншими арміями під час Першої світової війни. В обох світових війнах до розробки військового камуфляжу залучали художників. Під час Першої світової війни активно розроблявся також корабельний камуфляж, але після виникнення радарів, корабельному камуфляжу приділялося менше уваги. Літаки, особливо під час Другої світової війни, часто розфарбовувалось різними кольорами зверху та знизу, щоб замаскувати їх на фоні землі та неба відповідно. Деякі форми камуфляжу мають властивості мультимасштабного камуфляжу, призначеного для деформації контурів військової техніки та солдат одночасно на різних відстанях, як правило, це цифрові або піксельні камуфляжні візерунки.
Поширення на початку XXI століття досконаліших датчиків та сенсорів, призвело до розробки сучасного багатоспектрального камуфляжу, який дозволяє приховувати військові об'єкти не лише у видимому світлі, але й у ближньому інфрачервоному, короткохвильовому інфрачервоному, радарному, ультрафіолетовому та тепловізорах. SAAB почала пропонувати мультиспектральну систему індивідуального камуфляжу, відому як тактичний костюм для спеціальних операцій (SOTACS), ще у 2005 році.
Візерунки військових камуфляжів набули популярності в моді та мистецтві ще з 1915 року. Камуфляжні візерунки, іноді з антивоєнним меседжем, з'являлися в роботах таких художників, як Енді Воргол та Ієн Гамільтон Фінлей. У світі моди багато провідних дизайнерів використовували стиль і символіку камуфляжу, а військовий одяг або його імітації використовувалися і як модний вуличний одяг, і як символ політичного протесту.
Компроміси
Хоча методи маскування в принципі безмежні, проте як їх вартість, так і практичні міркування обмежують вибір методів, а також час і зусилля, витрачені на камуфляж. Крім камуфляжних функцій, покриття техніки та однострої також повинні захищати транспортні засоби та солдатів від впливу природньої стихії. Підрозділи повинні рухатися, стріляти зі зброї та виконувати інші активні дії, щоб підтримувати свою працездатність, деякі з яких суперечать завданням камуфляжу. Від камуфляжу можна взагалі відмовитися. Наприкінці Другої світової війни ВПС США відмовилися від камуфляжної фарби для деяких літаків, щоб заманити ворожі винищувачі до атаки, тоді як під час холодної війни деякі літаки подібним чином літали з полірованою металевою оболонкою, щоб зменшити опір і вагу, або зменшити вразливість до радіації ядерна зброя.
Жоден камуфляж не є ефективним в умовах будь-якої місцевості. Ефектність візерунка залежить від його контрастності, а також використаної колірної гами. Різкі контрасти, які деформують контури їх носіїв краще підходять для таких середовищ, як ліси, де помітна гра світла й тіні, тоді як низькі контрасти краще підходять для відкритої місцевості з невеликими обсягами тіні. Специфічні камуфляжні візерунки місцевості, створені відповідно до місцевого рельєфу, можуть бути ефективнішими на цій конкретній місцевості, ніж загальніші візерунки. Однак, на відміну від мисливців, військовим частинам може знадобитися перетинати та вести дії в декількох типах місцевості, як-от ліси, сільськогосподарські угіддя та урбаністичні забудовані території за один день. У той час як цивільний мисливський одяг може мати майже фотореалістичне зображення кори дерев або листя (справді, деякі такі зразки засновані на фотографіях), військовий камуфляж розроблений для роботи в різних середовищах. Оскільки вартість одностроїв є важливим показником, більшість армій, які діють у всьому світі, мають дві окремі повні уніформи: одна для середовища типу ліс/джунглі, а інша для пустельних та посушливих місцевостей. 2004 року Збройні сили США спробували розробити й впровадити єдиний універсальний камуфляж для всіх середовищ — камуфляж UCP, але зразок був визнаний неефективним в умовах війни в Афганістані й знятий з озброєння після кількох років служби. На іншому кінці шкали знаходяться вузькопрофільні камуфляжі, розроблені для конкретної специфічної місцевості, такі як «Берлінський камуфляж», що використовувався на британських транспортних засобах, розгорнутих в Берліні під час Холодної війни, в якому поєднувались прямокутники різних відтінків сірого, щоб приховати транспортні засоби на тлі переважно бетонної архітектури. післявоєнного Берліна.
Інші функції
Поряд із функціями маскування, військовий камуфляж виконує також і соціальні функції, оскільки колір одностроїв є основним засобом, що дозволяє військовим розрізняти «своїх» від «ворогів». Експерти з камуфляжу та еволюційні зоологи Л. Талас, Р. Дж. Баддлі та Іннес Катхілл проаналізували фотографії серії моделей одностроїв НАТО та Варшавського договору та продемонстрували, що їх еволюція не відповідала жодним відомим принципам військового камуфляжу, призначеного для маскування, а швидше відповідала їх політичній орієнтації. Натомість коли Варшавський договір було розпущено, однострої країн, які почали політично прихильно ставитися до Заходу, почали зближуватися з кольорами та текстурами візерунків НАТО. Після смерті маршала Тіто та розпаду колишньої Югославії камуфляжні візерунки нових націй змінилися, ставши схожим на камуфляжні візерунки, які використовували армії їхніх сусідів. Автори відзначають, що військовий камуфляж нагадує забарвлення тварин тим, що виконує кілька одночасних функцій.
Сніговий камуфляж
Пори року можуть відігравати значну роль у північних широтах та деяких інших регіонах. Різка зміна кольору та текстури спричинена сезонними сніговими умовами в північних широтах, що вимагає перефарбування транспортних засобів та окремих снігових костюмів. У країнах Східної та Північної Європи існує традиція окремої зимової форми. Під час Другої світової війни Ваффен-СС пішли ще далі, розробивши двосторонні камуфляжі з окремими колірними гамами для літа та зими.
Рух Хоча різнокольорові камуфляжі можуть забезпечити ефективніше маскування, ніж однотонний колір, будь-який візерунок, особливо висококонтрастний, стає помітним, коли об'єкт рухається. Камуфляжну форму джунглів випускали під час Другої світової війни, але як британські, так і американські війська виявили, що проста однотонна зелена форма забезпечувала кращий камуфляж під час перебування солдатів в русі. Після війни більшість країн повернулися до однотонних одностроїв для своїх військ. Деякі країни, зокрема Австрія та Ізраїль, продовжують використовувати однотонну бойову форму і сьогодні. Подібним чином, у той час, як більші військові літаки традиційно мали деформаційний візерунок із темнішою верхньою поверхнею над світлішою нижньою поверхнею (форма контрастного затінення), сучасні швидкісні винищувачі часто пофарбовані в однотонний сірий колір.
Цифровий камуфляж
Цифровий камуфляж забезпечує деформаційний ефект завдяки використанню піксельних візерунків у різних масштабах, що означає, що камуфляж допомагає перешкоджати спостереженням на різних відстанях. Такі шаблони вперше були розроблені під час Другої світової війни, коли Йоганн Георг Отто Шик розробив ряд шаблонів для Ваффен-СС, поєднуючи мікро- та макрошаблони в одній схемі. Німецька армія розвинула цю ідею в 1970-х роках у камуфляжі Flecktarn, який поєднує менші форми з дизерінгом; це пом'якшує межі великомасштабного візерунка, роблячи об'єкти, що знаходяться під ним, важче розрізнити. Піксельні фігури зявились за багато років до комп'ютерного дизайну і використовувалися ще в експериментах Радянського Союзу з камуфляжними візерунками, такими як «ТЦМКК», що був розроблений у 1944 або 1945 роках.
У 1970-х роках офіцер армії США Тімоті Р. О'Ніл припустив, що візерунки, що складаються з квадратних кольорових блоків (пікселів), забезпечать ефективний камуфляж. До 2000 року ідея О'Ніла була об'єднана з такими візерунками, як німецький Flecktarn, для створення перших піксельних камуфляжів, таких як CADPAT і MARPAT. Військові однострої з цифровим камуфляжем вперше був розроблений канадськими збройними силами. «Цифровий» означає координати візерунка, які визначаються цифровим способом. Цей термін також використовується для комп'ютерно згенерованих шаблонів, таких як непіксельний MultiCam та італійський фрактальний шаблон Vegetato. Пікселізація візерунка камуфляжу сама по собі не сприяє ефекту маскування, однак піксельний стиль спрощує дизайн і полегшує друк на тканині.
Невізуальний
З появою радарів, гідролокаторів та інших засобів виявлення військової техніки, незалежних від людського ока, з'явилися засоби маскування проти неї. Разом вони знані як стелс-технологія. Літаки та кораблі можуть мати таку форму, щоб відбивати радіолокаційні імпульси від відправника, і покривати їх матеріалами, що поглинають радари, щоб зменшити їхню радіолокаційну ознаку. Використання ракет з тепловим наведенням також призвело до спроб приховати теплові ознаки авіаційних двигунів. Методи включають форму вихлопних отворів для змішування гарячих вихлопних газів із холодним навколишнім повітрям і розміщення вихлопних отворів у верхній частині планера.
Мультиспектральний камуфляж намагається приховати об'єкти від декількох методів виявлення, таких як інфрачервоне, радарне, ультрафіолетове та міліметрове зображення одночасно. Станом на 2018 рік багато країн поступово припиняють використання застарілих систем камуфляжу за допомогою багатоспектральних систем.
Звуковий камуфляж, принаймні у вигляді шумозаглушення, практикується різними способами. Прогумований корпус військових підводних човнів поглинає хвилі сонара, і його можна розглядати як форму звукового камуфляжу. Деякі сучасні гелікоптери сконструйовані таким чином, щоб вони були тихими. Бойова форма зазвичай оснащена кнопками, а не застібками або липучками для зменшення шуму.