Віталій Іванович Денисе́нко ( 24 липня 1955, Більмачівка) — український театральний режисер.
Біографія Народився 24 липня 1955 року в селі Більмачівці (нині Прилуцький район Чернігівської області, Україна). 1960 року його сім'я переїхала до ЗапоріжжяДенисенко Віталій Іванович. Автобіографія. / Дніпропетровська обласна рада.. У 1978 році закінчив Дніпропетровське театральне училище зі спеціальності «Актор драматичного театру» і протягом 1978—1981 років працював актором Запорізького українського музично-драматичного театру імені Миколи Щорса.
У 1981—1986 роках навчався у Київському інституті театрального мистецтва, був учнем Володимира Судьїна. Здобув спеціальність «режисера драми». У 1986—1988 роках — режисер-постановник, у 1988—2005 роках — головний режисер Запорізького театру юного глядача. У 2005—2008 — художній керівник Запорізького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Володимира Магара.
З 2009 року, як «вільний художник», ставив вистави у театрах Запоріжжя, Дніпропетровська, Дніпродзержинська, Ніжина, Луцька, Рівного, Чернівців, Івано-Франківська та інших міст. З 2014 року працював викладачем, а згодом художнім керівником акторського курсу Дніпропетровського театрально-художнього коледжу. З січня 2017 року — директор-художній керівник Дніпропетровського академічного обласного українського молодіжного театру.
Постановки
«Королівський особняк» Ярослава Верещака (1987); «Езоп» Гільєрме Фігейредо (1988); «Діалоги з Електрою» за Софоклом (1988); «Мауглі» за мотивами Редьярда Кіплінга; «Звичайне диво» Євгена Шварца; «Блез» Клода Маньє (1990); «Панночка» за творами Миколи Гоголя (1991); «Добрі наміри» Антона Чехова; «Ієрма» Федеріко Гарсія Лорки; «Прибуткове місце» Олександра Островського; «Гуляє Гуляй-Поле» Анатолія Сердюка (1998); «Ревізор» Миколи Гоголя; «Пат, або Гра королів» Павла Когоута (2004); «Сміх лангусти» Джона Марелла (2006); «Любов на Зарічній вулиці» за мотивами кіносценарію «Весна на Зарічній вулиці» (2006); «Без вини винні» Олександра Островського (2007). «Фіалка Монмартра» Імре Кальмана (2007); «Шерше ля фам!..» за п'єсою «Блез» Клода Маньє (2008). </div>
Відзнаки
Переможець республіканського фестивалю мистецтв «Молоді голоси» (1985); Перша премія Всесоюзного фестивалю у Москві (1987, за виставу «Королівський особняк»); Перша премія Республіканського огляду малих сцен (1988, за виставу «Езоп»); Перша премія Республіканського огляду-конкурсу (1990, за виставу «Блез»); Лауреат фестивалю-огляду «Театральне Придніпров'я — 91»; Перша премія театрального фестивалю «Добрий театр» (1992, за виставу «Блез»); Заслужений діяч мистецтв України з 1992 року; Перша премія Міжнародного театрального фестивалю «Добрий театр-2006» (Енергодар); Лауреат фестивалю «Січеславна — 2007». </div>
Примітки
Література