Антоній Тадеуш Пшездзецький гербу Рох III ( 5 вересня 1718, Троки — 28 березня 1772, Варшава) — державний діяч Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, писар великий литовський (1739—1750), підчаший великий литовський (1750—1752), референдар великий литовський (1752—1764), підканцлер литовський (1764—1772), полковник білоруської дивізії литовського війська (1764).
Життєпис Народився Антоній Тадеуш 5 вересня 1718 року в Троках, у сім'ї каштеляна інфлянтського Александра Пшездзецького та Констанції Александри з Камінських.
Освіту здобув у Віленській Академії. 1733 року взяв участь в елекції Станіслава Лещинського. 1739 року став депутатом від Стародубського повіту та маршалком Головного трибуналу Великого князівства ЛитовськогоHerbarz polski Kaspra Niesieckiego S. J.: powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nepomucena Bobrowicza, T. 7, Lipsk, nakł. i dr. Breitkopfa i Hærtela, 1841, s. 550.. 22 серпня 1739 року був призначений писарем великим литовськимJózef Wolff, Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885, s. 279.. Був послом на сейми 1740 i 1744 років від Стародубського повіту, депутатом Головного литовського трибуналу 1746, 1747 і 1749 років, послом інфлянтським на сейми 1748, 1750, 1752 та 1754 років. Він був одним із найзавзятіших прихильників Фамілії Чорторийських у Литві.
1 вересня 1750 року був призначений на посаду підчашого великого литовськогоJózef Wolff, Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885, s. 294.. 7 червня 1752 року став світським референдарем великим литовськимJózef Wolff, Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. — Kraków, 1885, s. 313.. Був директором віленського елекційного сеймику 1747 року, 1752 року став мінським війтомRobertas Jurgaitis, Vilniaus seimelio veikla 1717—1795 m., Kaunas 2007, s. 226.. 3 серпня 1757 року став кавалером Ордену Білого Орла.
Антоній Тадеуш був одним з організаторів і дійсним лідером генеральної конфедерації Великого князівства Литовського 1764 року. Був членом конфедерації Чорторийських 1764 року та послом на конвокаційний сейм від Мінського воєводстваVolumina Legum, t. VII, Petersburg 1860, s. 93.. Брав участь в елекції Станіслава-Августа Понятовського як провідник Мінського воєводства. У грудні 1764 року отримав посаду підканцлера литовськогоUrzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 149..
1766 року був комісаром Комісії монетного дворуKomissya Rzeczypospolitey Skarbu Koronnego. Ogłasza nowe zasady dla monet krajowych. Warszawa 11 Stycznia 1766 (podp. G. H. Harnack Leg. Cancell. Comm. Monetariae), b.n.s.. 1768 року протестував проти відправлення коронного війська проти відділів Барської конфедерації. У серпні 1770 року його маєтки були конфісковані росіянами.
Значні маєтки Пшездзецький успадкував від матері. Справжнє багатство принесла йому дружина, спадкоємиця роду Вишневецьких. Це був графство Чорно-Острівське та Дзюньківський ключ. Він також володів Константиновом на Підляшші та Велесницею у Пінському повіті. 1760 року отримав у власність Заславльські маєтки. Мав палац у Мінську, будинки у Вільні та Гродно, садибу на Празі у Варшаві. Заснував костел у Заславлі. Обіймав посади старости пінського (1764—1772)Urzędnicy Dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku, Spisy, t. XI, Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV—XVIII wieku: Spisy, Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1994, s. 232., мінського, блуденського та дембського. У всіх актах першим почав підписуватися титулом «граф на Заславлі та Чорному Острові».
Помер 28 березня 1772 року у Варшаві.
Сім'я Був одружений із Катажиною Огінською, донькою троцького воєводи . Мали з нею 5 дітей: (1747—1799) — писар великий литовський, староста пінський і блуденський; Констанція ( 1787) — дружина Йоахима Літавора Хрептовича, секретаря, підканцлера та канцлера великого литовського. Гелена (1753—1821) — дружина віленського воєводи Міхала Ієроніма Радзивіла. (1760—1782) — староста мінський і дембський. Маріанна (1763—1843) — дружина генерала-майора литовського війська .
Примітки
Джерела Jerzy Dygdała, Antoni Tadeusz Przezdziecki, [w:] Polski Słownik Biograficzny, t. XXIX, 1986, s. 51-54. Вяроўкін-Шэлюта У. Пшаздзецкія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — С. 478. — ISBN 985-11-0378-0 (т. 2), ISBN 985-11-0315-2.