Герберт Вагнер (; 19 січня 1896, Штутгарт — 5 вересня 1968, Роммельсгаузен) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія Син директора банку Карла Вагнера і його дружини Емми, уродженої Райнігер. 2 серпня 1914 року вступив в армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1 вересня 1937 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 1-го армійського корпусу, з 26 серпня 1939 року — 3-ї армії. З 15 жовтня 1939 року служив в штабі начальника транспорту. З 12 січня 1940 по 26 жовтня 1942 року — начальник відділу вітчизняного транспорту Генштабу сухопутних військ. З 6 грудня 1942 по 29 березня 1943 року — командир 215-го артилерійського, з 1 квітня 1943 року — 405-го гренадерського полку 121-ї піхотної дивізії. 30 червня 1943 року відряджений в штаб групи армій «Північ». З 5 липня 1943 року виконував обов'язки командира 212-ї піхотної дивізії. З 12 серпня 1943 року — командир 132-ї піхотної дивізії. З 8 січня 1945 року — вищий артилерійський командир 302. 2 травня 1945 року взятий в полон. 25 вересня 1947 року звільнений.

Сім'я 26 вересня 1924 року одружився з баронесою Марією Луїзою фон Гаммерштайн-Екворд. В пари народились 3 сини (1925, 1930, 1931) і дочка (1937).

Звання

Фанен-юнкер (2 серпня 1914) Лейтенант без патенту (19 липня 1915) — пізніше отримав патент від 19 грудня 1913 року. Оберлейтенант (1 листопада 1923) Гауптман (1 серпня 1928) Майор (1 листопада 1934) Оберстлейтенант (1 серпня 1937) Оберст (1 лютого 1940) Генерал-майор (1 серпня 1943) Генерал-лейтенант (1 червня 1944)

Нагороди

Залізний хрест 2-го і 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (24 вересня 1939) 1-го класу (1 квітня 1943) Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (25 жовтня 1941) — отримав 2 нагороди одночасно. Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (17 серпня 1944) Відзначений у Вермахтберіхт (20 вересня 1944) Лицарський хрест Залізного хреста (23 жовтня 1944)

Література

Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Dörr M. Die inhaber der Anerkennungsurkunde des Oberbefehlshabers des Heerses 1941-1945, Ossnabrück, 1993, ISBN 3-7648-2426-3

Посилання

Біографічні дані.