Титивілій () — це демон, який вносить помилки в роботу писарів. Перша згадка імені Titivillus зустрічається у «Трактаті про покаяння» бл. 1285; авторство трактату також приписують . Титивілій також, начебто, збирає порожні балачки під час церковної служби і хибно вимовлені чи пропущені слова у проповіді, щоб віднести у Пекло, де їх буде додано до гріхів мовців.

Його називають «демоном-покровителем писарів», оскільки Титивілій слугує простим виправданням помилок, які неминуче вкрадаються в рукописи під час їх копіювання.

Американський палеограф зазначив у своєму навчальному посібнику «Середньовічна каліграфія: її історія та техніка» (1980), що «протягом останніх півстоліття кожне видання Оксфордського словника англійської мови містило неправильне посилання на сторінку, для не чого іншого, як виноски про найдавнішу згадка про Титивілія».

У пізньосередньовічних англійських виставах Титивілій отримав більш широку роль як підривна фігура фізичної комедії з сатиричними коментарями про людське марнославство; уперше персонаж зустрічається у (Страшний Суд), що завершує цикл Таунлі.Численні випадки появи Титивілія у 'і Таунлі описано в James E. Hicks, «Majesty and Comedy in the Towneley 'Iudicium': The Contribution of Property to Spectacle» Rocky Mountain Review of Language and Literature 44.4 (1990), pp. 211—228, passim. . . Він грає антагоністичну роль у середньовічній англійській п'єсі .

В анонімному англійському релігійному трактаті п'ятнадцятого сторіччя Myroure of Oure Ladye, Титивілій представився так (I.xx.54): «».

Походження імені Те, що якийсь демон збирає літургійні помилки у мішок, вперше згадується Жаком де Вітрі (†1240) у (десята проповідь, про Числа 18:5): йдеться про демона, який слухає хор, що співає псалми, і збирає синкоповані або пропущені склади в мішок.Я чув, що один святий чоловік, що був у хорі, побачив диявола, що згинався під вагою повного мішка. Однак коли він наказав демонові розповісти, що той несе, лукавий сказав: «Це склади, пожовані слова та вірші псалмів, які ці священнослужителі в своїх ранкових молитвах вкрали в Бога; будьте певні, я старанно зберігаю їх для звинувачення».Дещо інший переклад англійською подано у The Exempla of Illustrative Stories from the Sermones Vulgares of Jacques de Vitry, ed. and trans. by T. S. Crane (New York: B. Franklin, 1971), p. 141.Пізніше, близько 1285 року Іоанн Галенський назвав цього демона Titivillus.Johannes Galensis, Tractatus de penitentia, c. 1285 in London, British Library MS Royal 10 A. ix, fol. 40v «Титивілій збирає фрагменти слів і кладе їх у свою сумку тисячі разів на день». ().Елемент № 9908 у

Стосовно функції демона, Андре Верне зазначає, що вживання латинський термінів, зокрема «збирати» () й «уламки» (), коли йдеться про упущення священнослужителів, випливає з Іоанна 6:12, оповіді про Нагодування народу, в якій Ісус наказує учням «Позбирайте куски позоста́лі ()». Щодо імені демона, Titivillus, Верне вказує на уривок з трактату «Про місто Боже» (книга IV, розділ 8), в якому Августин, наводячи приклади численних римських божеств, призначених кожному етапу сільськогосподарського процесу, згадує богиню Тутіліну, чия робота полягає в тому, щоб стежити за зерном після його збору та зберігання. Однак слід уявити серію помилок переписувачів (можливо, у копії «Міста Божого», доступній Іоанну Галенському), які привели до написання Titivillus та численних варіантів: .

За однією з версій, ім'я може бути утворене від , «суща дрібниця».

У масовій культурі З 1977 року один із багатьох дияволів, що населяють рольову гру Dungeons & Dragons, називається Titivilus.

Він був темою книги Майкла Айртона «Tittivulus or The Verbiage Collector» (Max Reinhardt: London, 1953).

Коментарі

Примітки

Подальше читання

Drogin, Marc, Medieval Calligraphy: Its History and Technique, Dover Publications, 1980. Who is Titivillus? Montañés, J. G, Tutivillus. El demonio de las erratas, Madrid, Turpin, 2015. Montañés, J. G, Titivillus. Il demone dei refusi, Perugia, Graphe.it, 2018