Лібація, вилив — частина релігійного ритуалу жертвопринесення, є «безкровним» жертвопринесенням (тобто жертвуються вино, мед, вода та ін.) і характерна майже всім стародавнім релігіям.
Існують свідчення про стародавні виливи в Межиріччі, Єгипті, на Криті та в Індії. У Біблії згадується в книгах Буття (Яків у Вефілі приносить в жертву олію), Чисел (вилив регламентується з іншими жертвопринесеннями), 2-му посланні Тимофію (ἐγὼ γὰρ ἤδη σπένδομαι)
У Стародавніх Греції та Римі застосовувалися дуже широко, як під час урочистих ритуалів, а й у бенкетах і симпосіях. Герон Олександрійський навіть описав конструкцію особливого автомата для виливань.
В Азії такого роду жертви поширені в шаманізму, буддизмі та синтоїзмі, в Америці - в індіанських релігіях. Вони характерні і для пережитків культу предків у сучасній Росії, наприклад, для старовірців.
Посилання
Translated from Eliade 1983. The title means "Shamans in Eurasia", the book is published also in German, Estonian and Finnish. Site of publisher with short description on the book (in Hungarian).