аборт ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) aborcja (1.2) poronienie
(1.1-2) выкідыш
→ poronienie
аборт ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) aborcja (1.2) poronienie, abort, abortus
абортиране абортирам / абортивен абортивно
аборт ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) aborcja
аборт ()
, ,
rzeczownik nieżywotny, rodzaj męski (1.1) aborcja (1.2) poronienie, abort, abortus
(1.1-2)
(1.1) сде́лать або́рт → dokonać aborcji (1.2) самопроизво́льный або́рт → samoistne poronienie
(1.2) вы́кидыш
або́ртница аборти́вный аборти́вно
аборт ()
rzeczownik, rodzaj męski (1.1) aborcja; spędzenie płodu (1.2) poronienie, abort (1.3) awaryjne zakończenie programu
(1.1) роби́ти або́рт → przeprowadzać aborcję • зроби́ти або́рт → przeprowadzić aborcję, przerwać ciążę • штучний або́рт • мікотичний або́рт • спонтанний або́рт (1.2) приро́дний або́рт → poronienie samoistne
(1.2) викидень, самоаборт
абортивність , абортування абортувати абортивний, абортний
краще б твоя мати аборт зробила
(1.1,1.2) (1.3)