Йоганн Йозеф Август Райтель (; 11 березня 1897, Мюнхен — 29 січня 1961, Гамбург) — німецький офіцер, дипломований інженер (28 квітня 1934), генерал-лейтенант люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія Після початку Першої світової війни 5 серпня 1914 року вступив добровольцем в 1-й баварський піший артилерійський полк. 29 жовтня 1914 року поранений. Після лікування 29 грудня 1914 року повернувся в свій полк. 9 травня 1915 року переведений в 23-й баварський піхотний полк. З 28 червня по 21 серпня 1915 року пройшов курс кандидата в офіцери. З 11 березня 1916 року — командир взводу свого полку. З 4 липня по 1 грудня 1916 року пройшов підготовку в 1-му баварському запасному льотному дивізіоні. З 2 грудня 1916 року — спостерігач 295-го льотного дивізіону. 28 лютого 1917 року відряджений в 1-й баварський запасний льотний дивізіон, 21 березня — в 2-ге льотне училище, 26 квітня — в 2-ге, 1 травня — в 1-ше училище спостерігачів. З 2 липня 1917 року — льотчик 291-го льотного дивізіону, з 22 вересня 1917 року — 34-ї винищувальної ескадрильї. 5 лютого 1918 року відряджений в 1-й баварський запасний, 10 березня — в 2-й запасний льотний дивізіон. З 1 травня 1918 року — технічний офіцер 6-го льотного училища. З 18 липня 1918 року — льотчик і технічний офіцер кур'єрської льотної станції Бамберга.

З 1 жовтня 1919 року — офіцер роти 7-ї мототранспортної колони, з 1 жовтня 1920 року — роти 20-го піхотного полку. З 1 жовтня 1929 по 30 вересня 1931 року навчався у Вищому технічному училищі. 1 жовтня 1931 року зарахований в 9-й гірський полк і відряджений в Управління озброєнь сухопутних військ Імперського військового міністерства. 1 травня 1934 року переведений в люфтваффе і призначений командиром ескадрильї винищувальної ескадри «Ріхтгофен». З 1 березня 1935 року — командир групи своєї ескадри, з 1 березня 1936 року — всієї ескадри.

З 1 травня 1938 року — військово-повітряний аташе німецького посольства в Софії. З 10 вересня 1939 року — начальник льотної безпеки Імперського міністерства авіації. З 1 серпня 1940 року — командир 77-ї бомбардувальної ескадри. Учасник битви за Британію та Німецько-радянської війни. З 1 квітня 1942 року — знову начальник льотної безпеки ІМА. З 2 липня 1943 року — генерал військових технологій ІМА. З 15 червня 1944 року — офіцер зв'язку штабу повітряного флоту «Рейх» з командуванням 5-го військового округу. 6 грудня 1944 року переданий в розпорядження запасної авіадивізії. 28 лютого 1945 року звільнений у відставку. 12 травня 1945 року взятий в полон. 12 травня 1947 року звільнений.

Звання

Доброволець (5 серпня 1914) Єфрейтор (1 травня 1915) Фенріх запасу (11 червня 1915) Фенріх (11 жовтня 1915) Лейтенант (11 березня 1916) Оберлейтенант (1 квітня 1925) Гауптман (1 квітня 1931) Майор (1 грудня 1934) Оберстлейтенант (1 січня 1937) Оберст (1 квітня 1939) Генерал-майор (1 квітня 1942) Генерал-лейтенант (1 січня 1945)

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (14 жовтня 1915) 1-го класу (1 листопада 1917) Хрест «За військові заслуги» (Баварія) 2-го класу з мечами (17 квітня 1916) Нагрудний знак пілота (Баварія) (25 серпня 1917) Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (13 листопада 1917) Нагрудний знак «За поранення» в сріблі (3 липня 1918) Пам'ятний знак пілота (Баварія) (24 серпня 1920) Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934) Нагрудний знак пілота Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го і 2-го класу (18 років; 2 жовтня 1936) — отримав 3 нагороди одночасно. 1-го класу (25 років; 1 вересня 1939) Імперський орден Ярма та Стріл (Іспанія; 20 березня 1941) Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу Нагрудний знак «За поранення» в сріблі Авіаційна планка бомбардувальника Лицарський хрест Залізного хреста (17 жовтня 1941)

Посилання

Біографічні дані. Нагороди.