Яків Михайлович Фогель (27 лютого 1909, Луганськ Катеринославської губернії — 27 вересня 1977, Харків) — український фізик єврейського походження, фахівець у галузі фізики електронних і атомних зіткнень та фізичної електроніки. Засновник і перший керівник лабораторії атомних зіткнень Харківського фізико-технічного інституту Національної академії наук України, ініціатор роботи в цій галузі фізики в Харківському державному університеті.

Біографія

Народився в родині шахтаря, Михайла Васильовича Фогеля та його дружини, Анни Мойсеївни.

У 1928 р. закінчив механічну професійну школу і вступив на фізико-математичний факультет Харківського фіз-хім-мат інституту. У 1931 р., бувши студентом, розпочав свою наукову діяльність в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ), де брав участь у проведенні перших у Радянському Союзі досліджень з розщеплення атомних ядер літію і бору. У 1934—1940 р. працював старшим науковим співробітником Українського інституту прикладної хімії.

Розроблені та створені за його участю перші в країні рентгенівські спектрографи та рентгенівські трубки великої світлосили дозволили провести піонерські роботи в рентгенівській спектроскопії сплавів — роботи, які були узагальнені в кандидатській дисертації, яку захистив у 1940 р.

Під час другої світової війни був евакуйований до Ашгабаду разом з Харківським гідрометеорологічним інститутом, де Яків у передвоєнні роки працював завідувачем кафедри фізики. Повернувся до Харкова через кілька місяців після його звільнення від нацистів. Гідрометеорологічний інститут був реевакуйований до Одеси, але оскільки сім'я Фогеля залишилася у Харкові, йому дозволили звільнитися і поїхати додому. Там він дізнався про загибель своєї матері, Анни, в Дробицькому Яру.

У повоєнні роки активно продовжував займатися педагогічною діяльністю. З 1945 по 1958 р. він читав лекції на фізико-математичному факультеті Харківського педінституту, а з 1952 р. — також і в Харківському державному університеті, де до 1973 р. керував курсовими та дипломними роботами студентів.

У 1972 році до нього висунула претензії служба режиму ХФТІ. Причепившись до того, що він продовжував свою багаторічну практику поштових комунікацій із закордонними вченими зі своєї домашньої адреси, а не через спецвідділ інституту, його позбавили допуску до секретних робіт, що автоматично тягнуло за собою звільнення з інституту. Його учні доклали багато зусиль, щоб повернути Фогеля в інститут, але натомість їм дали зрозуміти, що в країні вкотре запустили кампанію «протистояння світовому сіонізму», і що йому просто не пощастило потрапити на підйом цієї хвилі.

Наукова діяльність Опублікував понад 300 наукових праць, серед яких — низка винаходів. Під його керівництвом виконано та захищено 30 кандидатських дисертацій.

Повернувшись до України після звільнення Харкова від нацистів, з 1943 по 1950 р. займався вивченням питань магнітного фокусування частинок і розробкою мас-спектрографів для молекулярних пучків — роботами, які стимулювалися гострою на той час проблемою сепарації ізотопів.

У 1950 р. у зв'язку з необхідністю створення іонних джерел для електростатичних прискорювачів, розпочав систематичне вивчення елементарних процесів, що протікають при проходженні атомних і молекулярних пучків через розріджені і щільні середовища. В результаті багаторічних досліджень були визначені характеристики процесу одноелектронного перезаряджання позитивних іонів, вперше виявлено і вивчено процес захоплення двох електронів позитивними іонами в одному акті зіткнення, вивчено процеси іонізації, дисоціативної іонізації і перезаряджання двоатомних молекул в широкому інтервалі швидкостей зіткнень, та визначено функції збудження частинок, що утворюються в елементарних актах зіткнень.

У 1961 р. захистив докторську дисертацію, зміст якої узагальнював результати вивчення процесів, що призводять до виникнення негативних іонів при атомних зіткненнях. Надалі учнями Фогеля на основі цих даних був запропонований і розроблений (вперше у світовій практиці) метод зондування гарячої плазми прискореними пучками атомних частинок (нейтральних атомів водороду). Цей метод, заснований на взаємодії (зіткненнях) пучка що зондує з частинками плазми, був використаний для визначення основних параметрів досліджуваної плазми в Харкові на плазмових потоках, в Ленінграді на установці «Альфа», а також в її модифікації в США. Наступним сучасним етапом розвитку цього методу є зондування плазми пучками важких іонів. У наш час ця модифікація методу широко використовується у світовій практиці на сучасних термоядерних пристроях.

З 1960 р. був керівником лабораторії атомних зіткнень у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР. На основі запропонованого ним методу мас спектрометрії вторинних іонів були розпочаті інтенсивні дослідження процесів, що відбуваються на поверхні твердих тіл. На підставі його доповіді Президія АН УРСР у 1967 р. прийняла постанову про необхідність розвитку методу мас спектрометрії вторинних іонів. За короткий термін, за безпосередньої участі Фогеля, цей метод досліджень був освоєний у багатьох наукових центрах країни: в інституті електрозварювання АН УРСР ім. Є. О. Патона (м. Київ), у Всесоюзному інституті монокристалів (м. Харків), у Всесоюзному інституті авіаційних матеріалів (м. Москва), в інституті газорозрядних приладів Міністерства електронної техніки (м. Рязань) та інших. За цикл цих досліджень учні Я. М. Фогеля в 1981 р. отримали премію 1-го Республіканського конкурсу за кращій науково-дослідний труд, виконаний у вищих навчальних закладах УРСР.

Запропонував новий напрямок досліджень процесів взаємодії іонів середніх енергій з твердим тілом, який ґрунтується на дослідженні випромінювання збуджених частинок, що відлітають від поверхні твердого тіла при опроміненні іонами середніх енергій, явище, яке згодом було названо іонно-фотонною емісією.

У 1962 р. створив наукові групи у Фізико-технічному інституті низьких температур Академії наук України. Одна з них розробляла протонно-електронний інжектор, друга проводила роботи зі створення імітатора вакуумного ультрафіолетового випромінювання Сонця, призначеного для дослідження впливу короткохвильового сонячного випромінювання на матеріали космічної техніки. В основу роботи імітатора було покладено запропонований Фогелем новий метод генерації електромагнітного випромінювання, заснований на збудженні надзвукового струменя газу у вакуумі щільним електронним пучком. Надалі метод було захищено трьома авторськими свідоцтвами на винахід. Нині різні варіанти конструкцій імітатора випромінювання Сонця застосовуються при випробуваннях елементів космічної техніки.

Був членом наукових рад АН СРСР з фізичної електроніки та фізики плазми, та членом комісії з спектроскопії АН СРСР. Багато років брав участь в програмних та організаційних комітетах Всесоюзних і Міжнародних конференцій з фізики електронних і атомних зіткнень, емісійної електроніки, фізики зіткнень атомних частинок з твердим тілом, та фізики вакуумного ультрафіолету.

Основні праці

Потеря двух электронов при однократных столкновениях отрицательных ионов водорода с молекулами газов // Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1957. Т. 32, вып. 3; Эмиссия заряженных частиц с поверхности металлов при бомбардировке положительными ионами // Журнал технической физики. 1960. Т. 30, вып. 1; О возможности применения явления вторичной ионно-ионной эмиссии к изучению гетерогенных каталитических реакций // Докл. АН СССР. 1962. Т. 147, № 2; Газоструйный источник вакуумного ультрафиолетового излучения // Физика вакуумного ультрафиолетового излучения. К., 1974; Вторичная ионно-ионная эмиссия металлов и сплавов // Украинский физический журнал. 1975. Т. 20, вып. 10; О непрерывных спектрах, излучаемых частицами, выбитыми ионным пучком из металлических мишеней // Журнал экспериментальной и теоретической физики. 1978. Т. 74, вып. 4 (усі — співавт.).

Джерела

Посилання Fogel, Ya. M. «Charge-Changing Cross Sections.» Sinp.msu.ru, 2025, https://cdfe.sinp.msu.ru/services/cccs/HTM/SELECT/fogel.htm. «Journal of Experimental and Theoretical Physics.» Jetp.ras.ru, 2025, https://jetp.ras.ru/cgi-bin/e/index?a=s&auid=362802. «Search for All Records | OSTI.GOV.» Osti.gov, 2024, https://www.osti.gov/search/author:%22Fogel. «Ya. M. Fogel's Research Works | Physico-Technical Institute and Other Places.» ResearchGate, 2025, https://www.researchgate.net/scientific-contributions/Ya-M-Fogel-2002534653. Fogel’, Ya. M. «THE PRODUCTION of NEGATIVE IONS in ATOMIC COLLISIONS.» Soviet Physics Uspekhi, vol. 3, no. 3, 31 Mar. 1960, pp. 390—416, https://doi.org/10.1070/pu1960v003n03abeh003278. Cia.gov, 2025, https://www.cia.gov/readingroom/docs/CIA-RDP86-00513R000413410007-1. Cia.gov, 2025, https://www.cia.gov/readingroom/document/cia-rdp86-00513r000413410006-2.