Стаття 7 Європейської конвенції з прав людини встановлює межі криміналізації, забороняючи криміналізацію постфактум державами-підписантками. Стаття 7 стосується принципу законности та неретроактивності закону. Кримінальне покарання може бути призначене лише на підставі чіткого та конкретного кримінально-правового акту. Більш повна версія виразу «nullum crimen, nulla poena sine lege» або принципу законності.
Судова практика
1 липня 1961 року, справа : п'ятимісячне адміністративне утримання в 1957 році відомого члена ІРА на підставі спеціальних законів 1939 і 1940 років не є порушенням Конвенції, оскільки це є заходом безпеки, «особа може бути затримана на підставі цього положення лише в тому випадку, якщо міністр вважає, що після набрання чинності повноваженнями щодо затримання, наданими статтею 4, вона займається діяльністю, що шкодить підтримці миру та громадського порядку або безпеці держави» (§17). (1976; порушення не виявлено, 13–1) Коккінакіс проти Греції (1993; порушення не виявлено, 8:1) 9 лютого 1995 р., справа «Велч проти Сполученого Королівства»: не можна застосовувати покарання (у тому випадку конфіскацію), яке було посилено законом 1986 р., прийнятим після вчинення кримінальних правопорушень, що інкримінуються. (2007; заяву одноголосно визнали частково неприйнятною, порушення не було виявлено) Міколас Бурокявічюс (2008; порушення не виявлено, одноголосно) Василь Кононов (2010; порушення не виявлено, 14:3) Мактоуф і Дам'янович проти Боснії та Герцеговини (2013; порушення встановлено, одноголосно) (2014; заяву одноголосно визнали неприйнятною)
Інші рішення, що стосуються статті 7
: приклад доктрини Парота
Література
Примітки
Посилання
Посібник зі статті 7 Конвенції – Ніякого покарання без закону