Import One-Stop Shop (IOSS або Import OSS, ) — електронний портал єдиного вікна (OSS) у Європейському Союзі (ЄС), який слугує єдиною точкою контакту для імпорту товарів з третіх країн до Європейського Союзу.Щодо третіх країн і третіх територій див. статті 5 і 6 Директиви про ПДВ. Третіми територіями є: Гора Афон, Канарські острови, французькі території Гваделупа, Французька Гвіана, Мартиніка, Реюньйон, Сен-Бартельмі, Сен-Мартен; Аландські острови, Кампіоне-д'Італія, частина озера Лугано, що належить Італії, Гельголанд, територія Бюзінгена, Сеута, Мелілья, Лівіньйо.

Схема IOSS спрямована на спрощення декларування та сплати податку на додану вартість (ПДВ), а також митних зборів під час імпорту фізичних товарів до Європейського Союзу із третіх держав до кінцевих споживачів.European Commission, official website - IOSS Натомість EU OSS використовується компаніями, зареєстрованими в ЄС, для продажу товарів і послуг всередині Союзу, а Non-EU OSS створена для іноземних компаній і стосується виключно надання електронних та інших послуг європейським споживачам.

IOSS став доступним з 1 липня 2021 рокуImport One Stop Shop (IOSS) and Postal Delivered Duties Paid (PDDP) | Royal Mail Group Ltd і застосовується до дистанційних продажів (B2C) товарів кінцевим споживачам, імпортованих з третіх територій або третіх країн. До середини 2026 року система охоплювала переважно товари вартістю до 150 євро, однак із запровадженням масштабної митної реформи ЄС правила змінилися.

Історія Європейська комісія запропонувала системну зміну процедури сплати ПДВ у два етапи. Перший етап набув чинності 1 січня 2015 року під назвою «Mini One-Stop Shop» (MOSS) і стосувався телекомунікаційних, радіо- та телевізійних послуг, а також послуг, що надаються кінцевим споживачам електронним шляхом.

Другий пакет заходів був ухвалений Європейською радою у грудні 2017 року та поширив зміну системи ПДВ на дистанційні продажі товарів і будь-які види транскордонних послуг, що надаються кінцевому споживачеві в ЄС (набув чинності 1 липня 2021 року).

Мета

Зміни в торговельних моделях світової економіки та розвиток нових технологій відкрили нові торговельні можливості. Очікується, що електронна комерція через дистанційні продажі продовжуватиме зростати, зокрема завдяки електронним торговельним майданчикам або платформам (електронним інтерфейсам). Щоб йти в ногу з цими змінами, змінилися і правила ЄС щодо ПДВ.

Цілі пакетів ПДВ ЄС для електронної комерції: ПДВ має сплачуватися за місцем споживання товарів та послуг. Створення єдиного регулювання ПДВ для транскордонних постачань та послуг, що спрощує міжнародну торгівлю. Боротьба з шахрайством із ПДВ. Забезпечення справедливих умов конкуренції для підприємців з ЄС та продавців електронної комерції з третіх країн, а також між електронною комерцією та традиційними магазинами. Збільшення доходів держав-членів ЄС у результаті справедливішого оподаткування.

До запровадження системи IOSS існувало звільнення від ПДВ на товари, імпортовані до ЄС, вартістю до 22 євроAll you need to know about the import one-stop shop (IOSS) - Publications Office of the EU. Це ставило продавців з ЄС у невигідне становище, оскільки їм доводилося стягувати ПДВ з покупців, тоді як продавці з третіх країн не додавали податок до ціни. Для імпортованих товарів вартістю від 22 до 150 євро покупець мав сплачувати ПДВ самостійно під час отримання посилки, що часто призводило до неочікуваних високих зборів за митне оформлення від поштових компаній.

Завдяки IOSS покупцю показується загальна вартість під час оформлення замовлення, яка вже включає ПДВ. Компанія доставки не стягує додаткових адміністративних зборів з покупцяAll you need to know about the import one-stop shop (IOSS) - Publications Office of the EU, а митне оформлення відбувається набагато швидше.All you need to know about the import one-stop shop (IOSS) - Publications Office of the EU Лише скасування звільнення від ПДВ на посилки до 22 євро принесло державам-членам ЄС понад 7 мільярдів євро додаткових податкових надходжень щороку.

Митні реформи

2026 1 липня 2026 року в Європейському Союзі набула чинності масштабна митна реформа, яка суттєво змінила правила для електронної комерції та розширила роль системи IOSS: Скасування безмитного ліміту в 150 євро: До 30 червня 2026 року посилки вартістю до 150 євро звільнялися від сплати мита (обкладалися лише ПДВ). З 1 липня 2026 року це звільнення повністю скасовано. Усі посилки, незалежно від їхньої вартості, стали об'єктом митного оподаткування. Тимчасове фіксоване мито у розмірі 3 євро: Для недорогих посилок (вартістю до 150 євро) замість складних митних тарифів запроваджено тимчасове фіксоване мито у розмірі 3 євро за кожен тип товару (визначається за 6-значним кодом Гармонізованої системи, HS-кодом), а не за всю посилку в цілому. Цей механізм діятиме до 1 липня 2028 року, після чого запрацює новий Митний центр даних ЄС (EU Customs Data Hub), і мито розраховуватиметься за стандартними ставками залежно від типу товару. Зміна ролі маркетплейсів («Deemed Importer»): Великі платформи електронної комерції та онлайн-маркетплейси офіційно отримали статус «умовного імпортера». Вони несуть повну відповідальність за правильний розрахунок, збір митних зборів та ПДВ і їх перерахування органам ЄС. Ідентифікатори продуктів (PIDs): З 1 листопада 2026 року запроваджено обов'язкове використання ідентифікаторів продуктів у митних деклараціях для покращення відстежуваності та виявлення небезпечних чи невідповідних товарів. Збір за обробку (Handling fee): Додатково до мита у 3 євро було анонсовано запровадження загальноєвропейського адміністративного збору за митну обробку у розмірі близько 2 євро за посилку (з листопада 2026 року).

Щоб спростити процес, систему IOSS було розширено: тепер вона дозволяє продавцям та маркетплейсам безперешкодно стягувати не лише ПДВ, але й нові фіксовані митні збори безпосередньо під час оформлення замовлення (чекаут). Це гарантує, що покупець платить фінальну ціну одразу і не стикається з несподіваними доплатами на порозі свого дому під час доставки.

Реалізація за допомогою IOSS IOSS дозволяє постачальникам та електронним інтерфейсам, які продають імпортні товари покупцям у ЄС (дистанційний продаж товарів), стягувати ПДВ та інші збори, що застосовуються в країні призначення, безпосередньо під час покупки та сплачувати їх відповідним податковим органам. Таким чином, покупець більше не зобов'язаний самостійно сплачувати податки та збори під час імпорту товарів до ЄС транспортній компанії.

Це спрощує декларування та гарантує прозорість покупок. Однак, якщо продавець з третьої країни не зареєстрований в IOSS (участь є добровільною), покупець змушений самостійно сплачувати ПДВ, мито (зокрема нові фіксовані збори), а також комісію за митне оформлення, що стягується транспортною компанією (наприклад, поштою) під час доставки товарів.

Реєстрація Реєстрація компаній стала можливою з 1 квітня 2021 року на порталі IOSS будь-якої держави-члена ЄС, причому достатньо реєстрації лише в одній країні. Компанія отримує ідентифікаційний номер IOSS. Якщо компанія не базується в ЄС, вона також повинна використовувати посередника, що базується в ЄС (податкового представника), для виконання та гарантування своїх зобов'язань згідно з IOSS.

Номер ПДВ IOSS видається податковим органом у державі-члені та надається в електронному вигляді всім іншим митним органам ЄС. Проте база даних реєстраційних номерів IOSS не є публічною. Під час подання митної декларації митні органи перевіряють ідентифікаційний номер IOSS посилки за допомогою відповідної бази. Якщо номер дійсний, товари проходять митне оформлення за спрощеною (швидкою) процедурою.

Неучасть в IOSS та обов'язковість для маркетплейсів Згідно з правилами, використання системи IOSS є обов'язковим для всіх електронних торговельних майданчиків та платформ (наприклад, AliExpress, Temu, Amazon, eBay), які сприяють дистанційному продажу товарів з третіх країн споживачам у ЄС. Вони більше не можуть відмовитися від реєстрації в IOSS. Ці платформи діють як «умовні імпортери» і зобов'язані стягувати ПДВ та митні збори безпосередньо під час оформлення замовлення.

Для незалежних інтернет-магазинів, які продають товари споживачам у ЄС напряму (не через маркетплейси), участь в IOSS залишається добровільною. Однак неучасть тягне за собою серйозні комерційні наслідки.

Якщо незалежний продавець не зареєстрований в IOSS, відповідальність за сплату податків повністю лягає на покупця під час фактичного імпорту товарів до ЄС. Клієнт повинен буде самостійно сплатити:

Нарахований ПДВ; Митні збори (зокрема нові фіксовані збори для недорогих посилок); Адміністративну комісію за митне оформлення (handling fee), яку стягують поштові оператори або кур'єрські служби за обробку формальностей на кордоні.

Клієнти в ЄС отримають замовлені товари лише після повної сплати всіх нарахувань. На практиці це часто стає неприємним сюрпризом для покупців і призводить до масових відмов приймати посилки. Крім того, товари від незареєстрованих в IOSS продавців проходять стандартну, набагато тривалішу та суворішу процедуру митного контролю, що суттєво затримує доставку. Тому, незважаючи на формальну добровільність для дрібних незалежних продавців, неучасть в IOSS робить їхні товари неконкурентоспроможними на європейському ринку.

Винятки Після масштабної митної реформи 2026 року правила щодо винятків із системи IOSS суттєво змінилися, адаптувавшись до нових реалій електронної комерції. До 1 липня 2026 року система IOSS могла застосовуватися лише для відправлень, вартість яких не перевищувала 150 євро. Якщо вартість товарів у посилці перевищувала цю суму, відправлення виключалося із системи IOSS і підлягало стандартному митному оформленню зі сплатою всіх зборів на кордоні. Після митної реформи це обмеження було повністю скасовано.

Як і до реформи 2026 року, товари, що підлягають оподаткуванню акцизним збором (наприклад, алкогольні напої, тютюнові вироби, пальне), не можуть бути оброблені через портал IOSS. Навіть якщо ці підакцизні товари є предметом дистанційного продажу з третіх країн, вони не підпадають під дію спрощених правил IOSS і завжди вимагають стандартної процедури митного оформлення зі сплатою відповідних акцизів та зборів під час фізичного імпорту до держави-члена ЄС.

Імплементація

Україна Як держава-кандидатка на вступ до Європейського Союзу, Україна зобов'язана гармонізувати своє податкове та митне законодавство з європейським (acquis communautaire). Окрім євроінтеграційних зобов'язань, ключовим рушієм змін стала необхідність захисту внутрішнього ринку від нечесної конкуренції з боку китайських платформ електронної комерції (таких як AliExpress, Temu, Shein). Європейські ритейлери опинилися в нерівних умовах: вони змушені сплачувати ПДВ та мита під час імпорту партій товарів, тоді як китайські продавці масово відправляли товари кінцевим споживачам без сплати податків, користуючись безмитним лімітом у 150 євро.

Історія Проблема оподаткування дрібних міжнародних відправлень обговорювалася в Україні роками. У різний час ліміт неоподатковуваного імпорту для фізичних осіб змінювався, однак згодом закріпився на рівні 150 євро. Скасування пільги на ПДВ для посилок є не лише кроком у процесі вступу до ЄС, але й структурним маяком Меморандуму з МВФ (від 13 лютого 2026 року). Це є обов'язковою умовою для отримання Україною макрофінансової допомоги обсягом близько 4 млрд євро. Хронологія законодавчих ініціатив виглядає так:

Літо 2024 року (Законопроєкт №11416 та №11416-д): Кабінет Міністрів України запропонував масштабний пакет податкових змін, який передбачав запровадження ПДВ на посилки від 0 євро. Ця ініціатива викликала серйозний суспільний резонанс і критику з боку українських поштових операторів через те, що в Україні ще не було створено інфраструктури (цифрового аналогу європейської IOSS), що призвело б до колапсу на митниці. Тоді норму вилучили.