Іяд Аг Галі — туарезький повстанець, музикант та ісламіст. Лідер афілійованого з Аль-Каїдою угруповання Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін.
Біографія Іяд народився у 1954, або, за іншими даними, у 1958 році. Походить із племені Іфогас регіону Кідаль на північному сході Малі. Відомо, що батько Іяда, Галі Аг Бабакар, загинув під час повстання у 1963.
У 1970-х Іяд прибув до Лівії, де долучився до Ісламського легіону Каддафі. Під час служби в легіоні, на початку 1980-х, брав участь у війні в Лівані на боці Організації визволення Палестини. У 1983 воював у Чаді. Повернувшись до Лівії, перебував у таборі туарезьких найманців поблизу Триполі, де познайомився з Ібрагімом Аг Альхабібом, разом з яким стали учасниками рок-гурту Tinariwen. Іяд є автором слів для пісні гурту під назвою Bismillah, що арабською означає: «В ім'я Бога».
Повстання 1990 Розчарувавшись у Каддафі, в 1990 році повернувся до Малі, де на чолі Народного руху за визволення Азаваду розпочав повстання. Бої почалися 28 червня, коли повстанці атакували Менаку. Здобувши низку перемог, 6 січня 1991 Іяд підписав Таманрассетську угоду, яка передбачала припинення вогню та розширення туарезької автономії. Однак уже в березні у Малі стався військовий переворот, і бойові дії тривали. Серед повстанців не було однозначності стосовно кінцевої мети повстання, і зрештою, рух НРВА розколовся на декілька угруповань. Іяд Аг Галі став керівником Народного Руху Азаваду, який об'єднав більш поміркованих туарегів.
Після остаточного припинення вогню у 1996, Іяд нормалізував відносини з урядом у Бамако.
У серпні 2003, Аг Галі відіграв ключову роль у переговорах з бойовиками алжирського угруповання Салафітська група проповіді й джихаду про викуп 14 викрадених туристів, переважно громадян Німеччини.
З кінця 2007 до початку 2010 року Аг Галі обіймав посаду в малійському консульстві у Джидді в Саудівській Аравії.
Іяд, що раніше був любителем музики, алкоголю та вечірок, прийшов до радикальної версії ісламу внаслідок діяльності пакистанського місіонерського руху Джамаат Табліг, який відправляв групи своїх проповідників до Кідалю.
Повстання 2012 та війна в Малі Наприкінці 2011, намагався обійняти керівну посаду в НРВА, однак без успіху. Багато молодих туарегів звинувачували Аг Галі в «підлаштовуванні під уряд Малі». Натомість у грудні 2011 заснував власне угруповання Ансар ад-Дін.
У січні 2012 року розпочалося чергове туарезьке повстання. Протягом наступних місяців НРВА спільно з Ансар ад-Дін установили контроль над північною частиною Малі. Ідеологічні розбіжності між повстанськими групами згодом вилилися у збройне протистояння між ними. Ансар ад-Дін, на відміну від НРВА, не прагнула незалежності Азаваду, а виступила за встановлення Шаріату на усій території Малі. 26—28 червня бойовики Ансар ад-Дін за підтримки Аль-Каїди в Ісламському Магрибі витіснили сепаратистів із міста Гао. Наступного дня під повний контроль Ансар ад-Дін перейшло і Тімбукту. У січні 2013 року Франція розпочала інтервенцію в Малі для боротьби з джихадистами на прохання уряду країни. Того ж року США визнали Іяда Аг Галі терористом. Зрештою, французько-малійські сили вибили ісламістів із ключових міст.
2 березня 2017 року, Аг Галі записав відеозвернення, у якому присягнув на вірність лідеру Аль-Каїди Айману аз-Завагірі та еміру АКІМ Абдельмалеку Друкделю і проголосив створення організації Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін, яка об'єднала кілька проаль-каїдівських ісламістських груп. Головним ворогом ДНІМ під керівництвом Аг Галі була названа Франція, на військових якої бойовики здійснювали численні напади. Після виведення французького контингенту із Малі та з початку російської інтервенції, ДНІМ веде бойові дії і проти росіян.
Окрім Малі, ДНІМ досягла значних успіхів у протистоянні урядовим військам і ополченцям на території сусідньої Буркіна-Фасо, а також військова активність бойовиків регулярно фіксується на заході Нігеру й півночі Беніну. Окремі напади ДНІМ відбулися в Того та Нігерії.
Воєнні злочини Бойовиків Ансар ад-Дін та ДНІМ під керівництвом Аг-Галі звинувачують у численних воєнних злочинах, зокрема стратах полонених, нападах на цивільних, зґвалтуваннях та сексуальній експлуатації. 18 липня 2017, Міжнародний Кримінальний Суд видав ордер на арешт Аг Галі. Ордер оприлюднено 21 червня 2024 року.
Джерела
Примітки