Сулукан ― пісні у виконанні лялькаря (даланг), що створюють настрій у яванських лялькових виставах ваянг в Індонезії. Функція сулукана полягає в тому, щоб показати характер дії у виставі, а не для того щоб передавати смислову інформаціюArps (1992).
Етимологія Етимологія терміна неясна. Назву пов'язують з гамеланською практикою cêluk («заклик»), тобто вступом до твору зі співаною фразою, а не з інструментальним вступом. Також можливо, що слово походить від санскритського терміна छन्दः/छन्दस् шалдас, віршованої форми, що складається з восьмискладових двовіршівMudjanattistomo 1977.
Форми Джок'якарська та Суракарська традиції ваянгу мають свій власний репертуар сулуканWayang Kedu Wonosaban, с.102:
Стандартний джок'якартський перелік поділяє репертуар на категорії: лагон, кавін, сендхон, сулук, бавасвара та ада-ада. Лагон, кавін та сулук використовуються для початку цілих сцен, тоді як сендхон та ада-ада використовуються для початку певних типів дій у сцені, а бавасвара використовуються як вступ до конкретних частин виконання гамелану.
Суракарська традиція має лише патетан, сендхон та ада-ада. Лагон та сулук обов'язково супроводжуються музикою, що створює невелика група інструментів, включаючи гендер, гамбанг, ребаб та сулінг, а кавін, сендхон та ада-ада супроводжуються лише гендером або з додаванням кемпулів та гонгів.
Правила іменування Усі сулукани мають специфічну концепцію патхет, тобто систему тональних ієрархій, в якій деякі ноти підкреслюються більше, ніж інші. Також вони мають свої функції стосовно їхньої ролі або місця у виставі. Наприклад назва: Lagon Sl 9 wêtah tumrap badhe gara-gara , говорить про те, що Lagon є типом, Sl 9 визначає режим як slendro sanga, wêtah вказує на розмір, а tumrap badhe gara-gara вказує на його використання на початку розділу з назвою «ара-ара» (тип співу, що служить для створення напруги, гніву, поспіху або хвилювання).
Сулуканські тексти Мова більшості сулукан, що використовується у сучасних виставах, не є повсякденною яванською, бо це суміш високояванської (крама), літературної яванської та каві. Літературна яванська мова, що використовується в сулукан, відрізняється від розмовної яванської граматичними правилами; кількістю архаїчних слів або фраз; рівнями мовлення (ундха-усук), що дозволяє створювати рівні мовлення, немислимі у звичайному діалозі.
Функції сулуканів З 55 сулуканів, перелічених у підручнику «Pedhalangan Ngayogyakarta» Індонезійського інституту мистецтв у Джок'якарті, 50 визначені як такі, що мають певну функцію покращення сцени. Вони завжди позначені в назві яванським словом «тумрап» («для») та поділяються на п'ять категорій:
сулукан, що використовується для представлення сцени, сулукан, що використовується для представлення названого персонажа або загального типу персонажа, сулукан, представлений у виконанні одного з пунокаванів, сулукан, що використовується в сцені для представлення типу дії – зазвичай, але не завжди, бойової послідовності, сулукан, що додається до певного елементу гамелана за допомогою вокального вступу. Див. також
Ваянг Бебер
Примітки
Джерела
Арпс, Бернард (1992) Тембанг у двох традиціях: Виконання та інтерпретація яванської літератури. Лондон, SOAS (англ) Бріннер, Бенджамін (1985) Компетентність та взаємодія у виконанні «патетану» в Центральній Яві. Берклі, Каліфорнійський університет, дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії.(англ) Mudjanattistomo (1977) Pedhalangan Ngayogyakarta Yogyakarta, Yayasan Habirandha (Habirandha Foundation) (індон) Робсон, Стюарт (1990) Ведхатама, Лейден, KITLV Press (індон) Zoetmulder, PJ (1935) Pantheisme en monisme in de Javaansche soeloek-litteratuur Nijmegen, JJ Berkhout (голландською мовою)
Брендон, Джеймс (1970) На золотих тронах – три яванські тіньові п’єси Видавництво Гарвардського університету (англ) Nojowirongko, M. Ng. (1954) Serat tuntunan padalangan 2 vols, Yogyakarta, Tjabang Bagian Bahasa (індон) Соесанто Дарнаві (1982) Короткий огляд яванської поетики Джакарта, Балай Пустака (англ) WAYANG KEDU WONOSABAN Sejarah, Bentuk, Dan Filosofi (індон)