Фрідріх Альберт Ганс фон Флатов (; 18 лютого 1852, Берлін — 1 лютого 1924)Dermot Bradley (Hrsg.), Günter Wegner: Stellenbesetzung der Deutschen Heere 1815-1939. Band 1: Die Höheren Kommandostellen 1815-1939. Biblio Verlag. Osnabrück 1990. ISBN 3-7648-1780-1. S. 19. — німецький штабний офіцер, генерал піхоти Прусської армії.

Життя Він був сином майбутнього прусського генерала піхоти Фрідріха фон Флатова (1820–1892) та його дружини Шарлотти Альбертіни, уродженої Вольтерсдорфф (1816–1887).Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 8, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , , S. 346f., Nr. 2639.

Після навчання в гімназії у Віттенберзі, Флатов 1 квітня 1870 року вступив до 6-го Тюрингійського піхотного полку № 95 Прусської армії в Готі як трирічний доброволець. Він брав участь у Французько-прусській війні 1870/71 років з полком, 5 січня 1871 року був підвищений до другого лейтенанта. З 15 листопада 1874 року по 30 вересня 1878 року Флатов служив ад'ютантом 1-го батальйону, а згодом був відряджений до Військової академії для трирічного подальшого навчання. 14 грудня 1878 року його тимчасово перевели до 1-го Магдебурзького піхотного полку № 26 та підвищили до першого лейтенанта 7 грудня 1879 року, а 18 квітня 1882 року Флатова було відряджено до Великого Генштабу. Це відрядження було продовжено ще на рік, і 15 квітня 1884 року його перевели до Генштабу армії. 12 липня 1884 року його підвищено до гауптмана, а 23 жовтня 1884 року його перевели до Генерального штабу 15-го армійського корпусу. З 23 грудня 1886 по 18 вересня 1888 року він служив у Генштабі 29-ї дивізії у Фрайбурзі-ім-Брайсгау. Потім його перевели до 1-го Ганноверського піхотного полку № 74, призначили командиром роти. 21 вересня 1889 року Флатова знову перевели до Генштабу армії, а 19 листопада 1889 року він отримав звання майора. З 20 вересня 1890 по 6 лютого 1891 року він служив у Генштабі 10-го армійського корпусу, а згодом був переведений назад до Великого Генштабу. У званні оберстлейтенанта він дослужився до командира 3-го департаменту 19 березня 1896 року, а 24 травня 1898 року отримав звання оберста на цій посаді. Маючи звання та зарплату командира бригади, Флатова 14 листопада 1901 року було підвищено до генерал-майора.Militär-Wochenblatt. Nr. 100 vom 16. November 1901. S. 2634. 1 квітня 1905 року йому було доручено виконання обов'язків директора Військової академії.Militär-Wochenblatt. Nr. 41 vom 4. April 1905. S. 953. Як заступника голови, Флатова було обрано до ради Військового товариства в жовтні 1905 року. 19 грудня 1905 року його підвищено до генерал-лейтенанта та призначено директором Військової академії.Militär-Wochenblatt. Nr. 156 vom 21. Dezember 1905. S. 353. На цій посаді він також очолював навчальну комісію. Отримавши звання генерала піхоти запасу, Флатов був внесений до резервного списку з обов'язковою пенсією 7 липня 1909 року.Militär-Wochenblatt. Nr. 86 vom 10. Juli 1909. S. 1957.

Ганс фон Флатов помер 1 лютого 1924 року у віці приблизно 72 років. Його поховали на цвинтарі Інваліденфрідгоф у Берліні, де також був похований його батько.Karl Treuwerth: Der Invalidenfriedhof in Berlin. Eine Stätte preußisch-deutschen Ruhmes. Brunnen, Berlin 1925. S. 93. Жодна з обох могил не збереглася.Laurenz Demps: Zwischen Mars und Minerva. Wegweiser über den Invalidenfriedhof. Ein Verzeichnis der auf dem Invalidenfriedhof zu Berlin noch vorhandenen Grabdenkmale. Berlin: Verlag für Bauwesen, 1998, ISBN 3-345-00659-6.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу (5 січня 1871) Орден Церінгенського лева, лицарський хрест 1-го класу Орден «За військові заслуги» (Баварія) 2-го класу Орден Альберта (Саксонія), великий хрест Орден дому Саксен-Ернестіне Орден Спасителя, великий хрест (Грецьке королівство) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Столітня медаль Орден Корони (Пруссія) 2-го класу Орден Червоного орла 1-го класу з дубовим листямMilitär-Wochenblatt. Nr. 133 vom 25. Oktober 1910. S. 3097. Орден Вюртемберзької корони, командорський хрест із зіркоюMilitär-Wochenblatt. Nr. 99 vom 7. August 1909. S. 2248.

Примітки

Література

Hermann Arnold: Stammliste der Offiziere des 6. Thüringischen Infanterie-Regiments Nr. 95 nebst Stammtruppenteilen, vom 18. Februar 1807 ab. Gotha 1900. S. 162.