"Джеймс Джойс: Тайна його мистецького обличчя" (1934) авторства Дарії Віконської — перша з опублікованих на теренах східноєвропейського літературознавчого дискурсу початку ХХ ст. літературно-критична розвідка, присвячена аналізові одного з найвизначніших романів світової літератури — "Улісс" (1922) Джеймса Джойса. Праця складається зі вступних зауваг про біографію і творчий доробок письменника-модерніста, кількох частин, в яких розглянуто ключові, на думку Дарії Віконської, аспекти роману, висновків та значення твору для українських читачів. Розлогі фрагменти художнього тексту, вміщені в розвідці, становлять перші зразки його перекладу українською мовою.
Дослідниця вдається до аналізу структурних особливостей роману, фокусуючи свою увагу, зокрема, на особливостях композиції твору, його жанрово-стильовому розмаїтті, характеристиці провідних персонажів, майстерному використанні мовних засобів (звука, слова, речення). Серед питань, які цікавлять українську літературознавицю, особливе місце займають ті, які визначають геніальність ірландського митця. На думку авторки, це і досконале володіння класичними формами літератури, та насамперед це новаторство його письма, в якому Д. Віконська простежує вплив модерністичного мистецтва з його тяжінням до дисоціації, фрагментаризації і деформації матеріалу; прагненням до абстракціонізму й узагальнення. "Уліссові" Дж. Джойса властиве унікальне відчуття позачасовості й універсалізму авторського задуму і проблематики твору, в якому перетинаються високі пориви метафізичного Духу і первісні інстинкти, "увінчані веселкою надійного життя і нап'ятновані тінню смерти". Риси глибокого інтелектуалізму, приземленого матеріалізму, як і чуттєвого ірраціоналізму й сексуальної розпусти, почуття самотності, смутку, страждання, ознаки винятковості й пересічності окремо взятої людини й загальних понять Д. Віконська розглядає у площині взаємин протагоністів роману, меншою мірою Леопольда Блума (Блюма) і його дружини Маріон, значною мірою Стівена Дедалуса (Дедаля), в образі якого вбачає приховане трагічне обличчя самого Джойса, виражене ознаками автобіографізму і націоналізму. Наголошуючи на питомо модерністичних рисах твору — трагічності людської особистості, сповненої самотності і внутрішньої порожнечі в чужому і байдужому до неї світі, Д. Віконська підкреслює брак любові і краси як домінантний мотив авторського стилю письма: «... "Улісс" — це одна довга скарга на нікчемність світу. В цій скарзі передана трагедія людини, яка пристрасно бажає вірити, а вірити не може, бо сумніви підкопали в ній віру. Трагедія людини, яка відчуває жагучу потребу любити, а любити не може, бо стратила віру в любов. Трагедія людини, в якій наслідком утрати віри і любови інтелект насилує серце, давить його стихійну потребу любити і через те сам собі перетинає нитку життя». Дарія Віконська. Джеймс Джойс. Тайна його мистецького обличчя. Львів: ЛА "Піраміда", 2013. С. 70.
Прикметною особливістю міркувань дослідниці є широкий літературний і і позалітературний контекст її аналітики. Він передбачає залучення і текстів самого Дж. Джойса, зокрема ретельний аналіз дискусії про творчість Шекспіра в межах роману "Улісс" чи його попереднього роману "Портрет митця замолоду", і тексту не менш талановитого його сучасника — Марселя Пруста з його відомою "суб'єктивною" епопеєю "В пошуках утраченого часу". Водночас дослідниця використовує і позалітературний контекст, вдаючись до оригінального порівняльного аналізу Джойсового літературного твору з мистецькими творами відомого українського скульптора-модерніста Олександра Архипенка, об'єднаних духом мистецького бунту в пошуках нових форм творчої експресії."Твір великого артиста завсіди — загадка, його не можна і не треба в цілості розуміти. Його треба переживати. Поза тим він загадковий, як загадкове саме життя".Література:
Дарія Віконська. Джеймс Джойс. Тайна його мистецького обличчя. Львів, 1934 (аудіозапис) // https://www.youtube.com/watch?v=HEU4kwjXs8A
Джерела:
Ґабор В. Основи українського джойсознавства // Дарія Віконська. Джеймс Джойс: Тайна його мистецького обличчя. Львів: ЛА "Піраміда", 2013. С. 7-15. Набитович І. Народження українського джойсознавства: контексти дослідження "Уліссеса" Дарією Віконською // Закарпатські філологічні студії. Вип. 4. Т. 2. С. 97-102. Бандровська О. Концептосфера Джойсового "Улісса" Дарії Віконської та діалогізм літературознавчих студій // Питання літературознавства, 2015. Вип. 91. С. 23-33. URL: https://pytlit.chnu.edu.ua/article/view/73408/68807