Камбоджійський тіка́ль (також тіка́л; місцева назва — бат) — історична грошова одиниця Камбоджі, а також Сіаму (нині Таїланд) і Лаосу, що перебувала в обігу з 1850-х до 1875–1878 років. Внаслідок французької інтервенції та встановлення протекторату в регіоні, тікаль у Камбоджі був замінений на камбоджійський франк, а згодом — на індокитайський піастр . Офіційно французька влада оголосила піастр грошовою одиницею Камбоджі 24 грудня 1878 року, проте перші банкноти нової валюти увійшли в обіг лише 22 грудня 1886 року.
Етимологія Термін «тікаль» (або «тікал») використовувався іноземцями для позначення місцевої назви валюти — «бат», яка згодом дала назву сучасному тайському бату. Саме слово «бат» спочатку означало одиницю ваги срібла, оскільки грошова система базувалася на вазі срібних монет . Тікаль (або бат) являв собою срібну монету вагою близько 15 грамів, що робило її приблизно рівною за вартістю індійській рупії.
Існує кілька версій походження слова «тікаль»: З санскриту (), що означає «клеймована срібна монета». Це слово є спільнокореневим з назвами таких грошових одиниць, як тенге, танга, деньга, така тощо . З малайської мови (), де воно було стародавньою назвою одиниці вимірювання маси або грошової одиниці .
У XVI столітті португальці почали використовувати цей термін спочатку в Сіамі, а потім у Бірмі для позначення як місцевих монет, так і ваги срібла, що дорівнювала приблизно половині тройської унції .
Історія Анг Дуонг, який став королем Камбоджі у 1848 році, розпочав випуск тікалів у 1850-х роках. Це були перші монети в Камбоджі, виготовлені машинним способом. У тогочасній столиці Удонг існував район під назвою Пум Клеанг Прак, де розташовувався монетний двір, що карбував тікалі.
У Камбоджі тікалі виготовлялися з дорогоцінних металів, таких як золото та срібло, тоді як сусідні країни часто використовували мідь та цинк. Це робило камбоджійський тікаль найціннішою валютою в регіоні та сприяло розвитку економіки країни. Введення такої валюти також дозволило королю Анг Дуонгу налагодити зв'язки з Францією, що згодом призвело до встановлення французького протекторату.
За часів французького колоніального панування камбоджійський тікаль був замінений спочатку на камбоджійський франк, а пізніше — на індокитайський піастр.
Монети У 1847 та 1848 роках були випущені монети номіналом 1 ат, 1 і 2 пе, 1 фуанг, ¼, 1 та 4 тікалі. Монета 1 ат карбувалася з міді. Монети 1 і 2 пе виготовлялися як з міді, так і з білону (сплаву срібла з міддю). Монета 1 фуанг карбувалася з міді, білону та срібла. Монети номіналом ¼, 1 та 4 тікалі виготовлялися виключно зі срібла.
Багато дрібних монет карбувалися лише з одного боку (були односторонніми).
Система поділу тікаля виглядала так: 1 тікаль = 4 слінги 1 тікаль = 8 фуангів 1 тікаль = 32 пе 1 тікаль = 64 ати
Іноді ці монети називали «баштовими», оскільки на їхньому аверсі було зображено храм із трьома вежами.
За часів короля Нородома I (1860–1904), коли Камбоджа стала французькою колонією, курс тікаля було прирівняно до 4 французьких франків. Були випущені монети з датою «1860», номінали яких відповідали французьким зразкам: Срібні монети: 1 тікаль (еквівалент 4 франків) 2 слінги (½ тікаля, еквівалент 2 франків) 1 слінг (¼ тікаля, еквівалент 1 франка) 1 хваунг (1/8 тікаля, еквівалент 50 сантимів) 1 пай (1/16 тікаля, еквівалент 25 сантимів) Бронзові монети: 1 тьєн (1/40 тікаля, еквівалент 10 сантимів) 30 касів (1/80 тікаля, еквівалент 5 сантимів)
Цю серію монет іноді називають камбоджійським франком, хоча існує ймовірність, що вони так і не потрапили в широкий обіг.
Банкноти в цей період у Камбоджі не випускалися.
Галерея
Примітки