Індокита́йський піа́стр (або піастр французького Індокитаю, ) — грошова одиниця Французького Індокитаю в 1885—1952 роках, а також держав, що утворилися після його розпаду.
Піастр ділився на 100 центів, які, в свою чергу, поділялися на 2-6 сапеків залежно від епохи. Відповідно до цього співвідношення, монета французького індокитайського піастра коштувала від 200 до 600 традиційних в'єтнамських кешів. Аверс банкнот і монет мав написи французькою мовою, тоді як реверс мав написи традиційною китайською, в'єтнамською латиницею, лаоською та кхмерською мовами, але іноді були лише французькі написиPhạm Thăng. Tiền tệ Việt Nam theo dòng lịch sử. Торонто, Канада. 1995. С. 159..
Назва «піастр» () походить від іспанських песо («вісімок»), які датуються XVI століттям і використовувалися як назва багатьох різних історичних валют.
Історія До приходу французів на Індокитайський півострів у другій половині XIX століття на території, яка сьогодні відома як В'єтнам, циркулювали кеші, схожі на ті, що використовувалися в провінціях Китаю. Також в обігу були срібні монети з драконами. Вважається, що монета «Ти-Дик Тхонг Бао» з драконом була імітацією іспанського срібного долара, філіппінського песо або мексиканського песо, які також широко циркулювали в регіоні. На територіях, що сьогодніі є Камбоджею та Лаосом, циркулювала сіамська валюта, а Камбоджа мала свої власні регіональні різновиди сіамського тікаля (бат).
Формування Французького Індокитаю розпочалося в 1862 році з Кохінхіни, району навколо дельти Меконгу та Сайгону. Ця імперія дуже швидко розширилася, включивши Камбоджу, яка була васальною державою Королівства Сіам. У 1875 році французи ввели в Камбоджі камбоджійський франк. Хоча ці франки карбувалися в Бельгії між 1875 і 1885 роками, на них завжди стояла дата 1860. Французи також почали вводити дрібну монету в «центах» у Кохінхіні наприкінці 1870-х років. Ці центи насправді були розмінною монетою іспанського долара, також відомого як філіппінський песо або мексиканське песо, на відміну від розмінної монети французького франка.
У 1884 році французька імперія в Індокитаї ще більше розширилася, включивши Аннам і Тонкін. У наступному,1885 році, французи ввели новий срібний торговий піастр () та пов'язану з ним розмінну монету по всій території індокитайських колоній, щоб підвищити грошову стабільність. Піастр спочатку був еквівалентний іспанському срібному долару, філіппінському песо або мексиканському долару. Спочатку він базувався на срібному стандарті: 1 піастр = 24,4935 грама чистого срібла. У 1895 році цей вміст було зменшено до 24,3 грама.
Протягом перших 11 років свого колоніального правління французи викарбували мільйони срібних монет. Однак, оскільки ці французькі срібні піастри були важчими за іспанські, філіппінські чи мексиканські реали, які вже циркулювали у Французькому Індокитаї на той час, місцеве населення, особливо гірські племена, часто приховувало французькі піастри (Закон Грешема). 8 липня 1895 року, а згодом знову 14 квітня 1898 року, було видано указ про те, що нові срібні монети французького індокитайського піастра карбуватимуться з меншою вагою, що дозволило їм залишатися в загальному обігу. У 1895 році вага срібної монети в 1 піастр була зменшена до 27 грамів; 50 центів — до 13,5 грамів; 20 центів — до 5,4 грамів; і 10 центів — до 2,7 грамів.
У 1897 році вага мідно-сплавної монети в 1 цент також була зменшена до 7,0 і 7,5 грамів, і вона стала дірчастою. Ці вагові стандарти та номінали французького індокитайського піастра зберігалися протягом певного часу до та після Першої світової війни, коли світова вартість срібла стала дуже високою.
Губернатор Французького Індокитаю видав указ 1 січня 1906 року, згідно з яким іспанський колоніальний реал, філіппінський або мексиканський реал більше не були законним платіжним засобом у колонії. Незважаючи на цей указ, певна кількість іспанських, філіппінських або мексиканських срібних монет, розрізаних на половинки, чверті та восьмі частини, залишалася в обігу. Піастри з клеймами (chopmarked) також були офіційно заборонені до обігу, тоді як місцеві в'єтнамські монети кеш все ще вважалися законним платіжним засобом.
Французький Індокитай був одним з останніх місць, де відмовилися від срібного стандарту. Піастр залишався на срібному стандарті до 1920 року, коли через зростання ціни на срібло після Першої світової війни він був прив'язаний до французького франка за змінним курсом, що перевело його на золотовалютний стандарт.
Після початку Першої світової війни багато місцевих жителів та французів у Французькому Індокитаї почали побоюватися, що Центральні держави нападуть на колонію, і масово обмінювали банкноти Банку Індокитаю на срібні монети. Після цього срібло на деякий час зникло з обігу.
Срібний стандарт було відновлено у 1921 році і підтримувався до 1930 року, коли піастр був прив'язаний до франка за курсом 1 піастр = 10 франків. Під час Другої світової війни та японської окупації діяв курс обміну 0,976 піастра = 1 японська єна, а після війни було відновлено довоєнну прив'язку до франка. Однак у грудні 1945 року, щоб уникнути девальвації французького франка, прив'язку було змінено на 1 піастр = 17 франків. Цей підвищений курс створив величезні фінансові можливості для обміну піастрів на франки, оскільки реальна вартість піастрів залишалася на рівні близько 10 франків в Індокитаї, що привабило організовану злочинність і призвело до «Афери з піастрами» у 1950 році.
У 1946 році було введено Північнов'єтнамський донг, який замінив піастр за номіналом. У 1952/53 роках були введені Лаоський кіп (1952), Камбоджійський рієль (1953) та Південнов'єтнамський донг (1953) за номіналом з піастром. Спочатку паперові гроші мали номінали як у місцевій валюті, так і в піастрах, але монети з самого початку карбувалися в національних одиницях. Вони спочатку циркулювали разом зі старою валютою піастр. Прив'язку 1 піастр = 10 франків було відновлено в 1953 році. Банкноти з подвійним номіналом перебували в обігу до 1955 року в Південному В'єтнамі та Камбоджі, і до 1957 року в Лаосі.
Монети Довоєнні випуски Монета була вперше введена в 1880 році, потім у 1883 році, потім у 1885 році і так далі. У 1885 році були введені бронзові монети номіналом 1 цент і срібні монети номіналом 10, 20 і 50 центів та 1 піастр. За ними у 1887 році пішли дірчасті бронзові монети номіналом 2 сапеки. У 1895 році вага срібних монет була зменшена через зниження срібного забезпечення валюти. З 1896 року монета в 1 цент також стала дірчастою. У 1923 році були введені дірчасті мідно-нікелеві монети номіналом 5 центів, а в 1935 році — дірчасті бронзові монети номіналом цента. У 1920 році, після Першої світової війни, монети номіналом 10 і 20 центів почали карбувати з білону (низькопробне срібло, у цьому випадку 40%), перш ніж перейти на стандарт 680.
Монети французького індокитайського піастра – довоєнні випуски Номінал(Роки карбування) Аверс Реверс Аверс Реверс Склад 2 сапеки(1887–1902) Indo-Chine Française; дата 大法國之安南; 當二 Мідь цента(1935–1940) Фригійський ковпак; RF Indochine Française; номінал; дата Мідь 1 цент(1885–1895) Republique Française; Леді Свобода; дата Indo-Chine Française; Poids 10 Gr.; 百分之一; номінал Мідь 1 цент(1896–1939) Republique Française; Алегорія Франції; дата Indo-Chine Française; 百分之一; номінал Мідь 5 центів(1923–1939) Маріанна; два роги достатку; Republique Française; Свобода, рівність, братерство Indochine Française; номінал; дата Мідно-нікелевий сплав або нікелева латунь 10 центів(1885–1937) Republique Française; Леді Свобода; дата Indo-Chine Française; номінал; проба; вага Срібло(.900 / .835 / .680) 20 центів(1885–1937) Republique Française; Леді Свобода; дата Indo-Chine Française; номінал; проба; вага Срібло(.900 / .835 / .680) 50 центів(1885–1936) Republique Française; Леді Свобода; дата Indo-Chine Française; номінал; проба; вага Срібло(.900) 1 торговий піастр(1885–1895) Republique Française; Леді Свобода; дата Indo-Chine Française; Piastre de Commerce; Titre 0,900. Poids 27.215 Gr. Срібло(.900) 1 торговий піастр(1895–1928) Republique Française; Леді Свобода; дата Indo-Chine Française; Piastre de Commerce; Titre 0,900. Poids 27 Gr. Срібло(.900) 1 піастр(1931) Маріанна; Republique Française Indochine Française; дата Срібло(.900)
Під час Другої світової війни У 1939 році були введені цинкові монети номіналом цента, а також нікелеві та мідно-нікелеві монети номіналом 10 і 20 центів. Монети з написом «État Français» (Режим Віші) випускалися між 1942 і 1944 роками номіналами , 1 і 5 центів. Усі три були дірчастими, причому цента була цинковою, а дві інші — алюмінієвими. У 1945 році були введені алюмінієві монети номіналом 10 і 20 центів, а потім недірчасті алюмінієві монети номіналом 5 центів і мідно-нікелеві монети номіналом 1 піастр.
Монети французького індокитайського піастра – випуски Другої світової війни Номінал(Роки карбування) Аверс Реверс Аверс Реверс Склад цента(1942–1944) cent État Français, Indochine, дата Цинк цента(1939–1940) Фригійський ковпак; RF Indochine Française; номінал; дата 1 цент(1940–1941) Republique Française; фригійський ковпак; номінал 1 цент(1943) Indochine; номінал État Français, дата Алюміній 5 центів(1943) 10 центів(1939–1941) Republique Française; Маріанна; дата Indochine Française; рисова рослина; номінал Мідно-нікелевий сплав 20 центів(1939–1941) Нікель або мідно-нікелевий сплав
Останні випуски Останні монети піастра були випущені від імені «Індокитайської федерації». Перші монети лаоського кіпа датувалися 1952 роком, а перші монети південнов'єтнамського донга та камбоджійського рієля — 1953 роком.
Монети французького індокитайського піастра – Останні випуски Номінал(Роки карбування) Аверс Реверс Аверс Реверс Склад 5 центів(1946) Republique Française; Маріанна; дата Indochine Française; рисова рослина; номінал Алюміній 10 центів(1945) 20 центів(1945) 50 центів(1946) Republique Française; Леді Свобода; дата Indochine Française; Bronze de Nickel; номінал Мідно-нікелевий сплав 1 піастр(1946–1947) Union Française; Маріанна; дата Fédération Indochinoise; рисова рослина; номінал Мідно-нікелевий сплав
Банкноти
У 1892 році Банк Індокитаю ввів банкноти номіналом 1 піастр, а наступного року — 5, 20 і 100 піастрів. Між 1920 і 1922 роками також були випущені банкноти номіналом 10, 20 і 50 центів. У 1939 році були введені банкноти номіналом 500 піастрів. У 1939 році Генерал-губернаторство Індокитаю ввело банкноти номіналом 10, 20 і 50 центів, а в 1942 році — 5 центів. У 1945 році Банк Індокитаю ввів 50 піастрів, а в 1947 році — 10 піастрів.
У 1952 році Емісійний інститут держав Камбоджа, Лаос та В'єтнам перебрав на себе випуск паперових грошей. Того ж року була випущена банкнота в 1 піастр від імені всіх трьох держав. Крім того, між 1952 і 1954 роками були введені банкноти, номіновані в піастрах та одній з трьох нових валют: камбоджійський рієль, лаоський кіп та південнов'єтнамський донг. Для Камбоджі були введені банкноти номіналом 1, 5, 10, 100 і 200 піастрів/рієлів. Для Лаосу — 1, 5, 10 і 100 піастрів/кіпів. Для Південного В'єтнаму — 1, 5, 10, 100 і 200 піастрів/донгів.
Примітки
Посилання Монети та банкноти В'єтнаму та Французького Індокитаю