Леонід (Лео) Едуардович Неймарк (; , Новоград-Волинський — , Луцьк) — український художник і журналіст.
Біографія Народився 19 березня 1928 року в Україні місто Новоград-Волинський Житомирської області в родині етнічного німця Неймарк Едуарда Леоновича, який залишився в Україні після поранення в Першу Світову війну, та українки Уляни Савківни Савчук, уродженки села Пісочне Голобського району Волинської області.
Під час Голодомору 1933 року родина перебувала на території Білорусі. На початку Другої світової війни сім’я проживала в Новограді-Волинському. Після входу німецьких військ місто було зайняте без бойових дій. Згодом родину примусово вивезли до Німеччини, де вони перебували поблизу Штутгарта.
Після завершення війни сім’я опинилася в американській зоні окупації, однак ухвалила рішення повернутися в Україну. 12 жовтня 1945 року, відповідно до директив НКВС СРСР, родину як етнічних німців було депортовано на спецпоселення до Комі АРСР, у село Айкіно.
12 травня 1949 року Леоніда Неймарка було заарештовано за статтями 58-10 та 58-8 Кримінального кодексу РРФСР і засуджено. Він перебував у таборах Воркути. Звільнений 12 грудня 1953 року, реабілітований 16 січня 1989 року.
Після звільнення родина возз’єдналася в місті Наманган (Узбекистан), куди було дозволено виїзд. Згодом, після зняття обмежень, Леонід Неймарк разом із родиною повернувся в Україну, оселившись у місті Володимир-Волинський. Там він працював і навчався у Волинському обласному кооперативному товаристві художників.
Паралельно здобув художню освіту в Державному заочному народному університеті мистецтв у Москві.
Помер 27 листопада 1994 року в Луцьку. Похований у цьому ж місті.
Творча та професійна діяльність Леонід Неймарк працював у галузях станкового живопису та графіки, зокрема у техніках офорту, акватинти та деревориту.
З серпня 1963 року працював у редакції газети «Радянська Волинь» художником-ретушером .
Брав участь у художньому житті регіону, мав кілька персональних виставок у Києві та Луцьку.
Був членом Спілки журналістів СРСР, а згодом — Спілки журналістів України.
Примітки
Джерела