Нижче наведено хронологічний список збройних виступів польського Руху Опору проти Червоної Армії і комуністичного режиму, який Радянський Союз нав'язував післявоєнній Польщі.

Хронологія 1940 22 січня — Чортківське повстання.

1944 1 серпня — між NSZ і Армією Людовою в Дзялках-Носовських. 21 серпня — у селі Сурконти (Гродненська область) відбулася між батальйоном НКВС та партизанським загоном Армії Крайової під керівництвом Мацея Каленковича-«Котвича», який у ній загинувJ. Drużyńska, S. M. Jankowski, Wyklęte życiorysy, Dom Wydawniczy REBIS, Poznań 2009, ISBN 978-83-7510-373-1, сс. 199—200..

1945 19 січня — командувач АК Леопольд Окулицький «Ведмедик» офіційно розпустив Армію Крайову. 22 січня — в Дрогобичі з приміщення польської комісії по переселенню поляків з України до Польщі викрадено і частково спалено всі документи (списки виїжджаючих, звіти, фінансові матеріали, листування, бланки, штамп). На думку працівників радянських і польських спецслужб, акція вчинена польським національним підпіллямПереселення поляків та українців 1944–1946. – Варшава – Київ, 2000. – С. 338-342.. 17 лютого — вояки Армії Крайової (АК), зокрема люди з партизанських загонів під командуванням офіцерів на прізвиська «Земста» (Zemsta) та «Хузар» (Huzar), села Соколи (Підляське воєводство). 3 березня — партизани загону Юзефа Бісса-«Вацлава», що походив з угруповання «Варта» Львівського округу АК полковника Францішека Рекуцького-«Топора», разом з загонами польської самооборони вбили до 365 українських жителів села Павлокома«Тепер тут буде Польща!» Трагедія українського села Павлокома. 11 квітня — підрозділами Армії Крайової, (ймовірно, з Львівської округи АК), Батальйонів хлопських та селянами-поляками з навколишніх сіл здійснено напад на Бахів, внаслідок якого були замордовані близько 100 українських мешканців БаховаPisuliński згадує про два напади — в першому в Бахові і Березці загинуло разом 69 осіб, в той же час в другому нападі тільки в Бахові 54 особи. M. Jasiak подає загальну кількість 95 замордаваних. В книзі «Przesiedlenie ludności ukraińskiej z Polski do USRR w latach 1944—1947» Pisuliński подає загальну кількість щонайменше 73 смертельні випадки (стор. 265). 21 квітня — поблизу Динова підписано угоду між УПА і польським підпіллям про припинення ворожнечі й спільні дії проти комуністичної влади.Motyka G., Wnuk R. Pany i rezuny. Wspolpraca AK-WIN i UPA 1945 – 1947. – Warszawa, 1997. – S. 85-138.. 25-26 квітня — в Мехуві. 1-2 травня — зі слідчого ізолятора WUBP в Красносельці. 7 травня — біля села Курилівка. Перемога повстанців. 21 травня; поблизу села Руда-Ружанецька відбувається головна зустріч між представниками АК/Делегатури збройних сил та ОУН(б) і УПА. Вона закінчується укладенням перемир’я, яке охоплює околиці Любачова, Холму і цілу Замойщину. Під час зустрічі насамперед узгоджується припинення усіх збройних виступів проти населення противника, а також обговорюються особливості майбутньої співпраці у пропагандистській, розвідницькій та військовій площині. в Рембертуві підрозділ АК під командуванням Едварда Василевського-"Вихури" та звільнив ув'язнених, яких планувалося відправити до РРФСР. 24 травня — . Перемога повстанців. 27 травня — відділи УПА й АК-ВІН здійснили спеціальну акцію в селах Варяж і Хоробрів, знищили 15 комуністичних діячів й агентів і видалили звернення до українців про припинення братовбивства та спільну боротьбу проти комуністичної владиMotyka G. Tak bylo w Bieszczadoch. Walki polsko-ukrainske 1943–1948. – Warsawa, 1999. – S. 166.. 28 травня — 2 червня — . Організований відступ NSZ. 6 червня — чотири загони НСЗ під командуванням капітана Мечислава Паздерського-«Шари» вбили 194 українських мешканців у тому числі 65 дітей в селі Верховин і пограбували їх майно. Після завершення акції її учасники зіткнулися з радянськими військами НКВС і в ході сутички зазнали людських і матеріальних втрат (у тому числі і все награбоване).Pajak H. Ya samostijna Ukraine. – Lublin. 1992. – S. 88, 89.. 20 червня — підрозділ «національних збройних сил» у Желехуві вбив трьох євреїв, раніше 11 червня цей підрозділ знищив групу «польських демократичних діячів», серед яких виявилося кілька євреївYad Vashem Studies, Tom 26, s. 75.Alina Cała, Helena Datner-Śpiewak, Dzieje Żydów w Polsce, 1944—1968. Teksty źródłowe, Żydowski Instytut Historyczny, 1997, s. 28.. 10-25 липня — Августівська облава. 5 серпня — на вул. Замковій в місті Кельці та звільнення кількох сотень полонених групуванням підрозділів Армії Крайової під командуванням кап. «Сірого». 1 вересня — станом на цей день на Львіщині органами НКВМ заарештовано 3319 вояків Армії Крайової, у тому числі коменданти двох округів та Львівського обшару АК Кентій А. Українська повстанська армія в 1944–1945 рр. – К., 1999. – С. 116.. 9 вересня — в місті Радом. Звільнено 292 повстанцяSławomir Poleszak (red.), Atlas polskiego podziemia niepodległościowego = The atlas of the independence underground in Poland : 1944-1956, Warszawa Lublin: Instytut Pamięci Narodowej, 2020, ISBN 978-83-8229-085-1, OCLC 1257887849. s. 281.

1946 6 квітня — перша спільна бойова акція УПА та WIN/АК — захоплення залізничної станції в селі Вербковичі (Грубешівський повіт, Польща)Motyka G. Pany i rezuny. Współpraca AK-WiN i UPA 1945—1947. Warszawa: Oficyna Wydawnicza Volumen, 1997. — s. 155—156. 3 травня — партизанські загони Національних збройних сил під командуванням капітана Генріка Фляме демонстративно зайняли курортне містечко Вісла та провели у ньому парад на честь свята Польської Конституції. 8 травня — у місті Замостя. 27-28 травня — в місте Грубешів стався спільний напад 120 вояків УПА і 25 — АК на підрозділ польської служби безпеки і батальйон НКВС, приміщення місцевого комітету Польської робітничої партії, пошту. Під час нападу вбито 15 польських і радянських військовослужбовців, визволено 20 в’язнів, зруйновано будівлю польської служби безпеки, знищено документи ПРП, спалено шість житлових будинків. 15 червня — під Зволенем. 18 серпня — звільнення 64 ув'язнених після в Кракові. 25 листопада — в місті Пултуськ.

Примітки