Американська коаліція за Україну (АКУ) — це коаліція майже ста американських організацій, що здійснюють скоординовану адвокаційну діяльність у сфері політики США щодо України, зокрема у питаннях безпекової допомоги та двосторонніх відносин між Україною та США. Її було створено після початку російського вторгнення в Україну й вона спирається на українських американців та широку американську громадськість. Коаліція організовує конференції та виставки для прихильників України у США, а також освітні заходи для підготовки виборців до зустрічей із членами Конгресу США. У 2025 році газета «Kyiv Post» охарактеризувала АКУ як «найбільші скоординовані адвокаційні зусилля в українській діаспорі» у США.

Історія та структура У вересні 2022 року українсько-американські некомерційні організації створили Американську коаліцію за Україну як єдину адвокаційну кампанію, що об'єднала 42 організації з 35 американських штатів для координації спільних зусиль на підтримку суверетінету та територіальної цілісності України. Засновниками Коаліції стали розташовані у США українські неприбуткові організації Razom for Ukraine, Союз українок Америки (UNWLA), Nova Ukraine, Українсько-Американська Координаційна Рада, United Help Ukraine та Клич, а також неукраїнські засновники MedGlobal і Georgian Association in the US. Попри понадстолітню історію UNWLA, джерело United24 Media характеризують Nova Ukraine та Razom як «новіші» та «більш професійні» організації. До складу Коаліції також входять низка малих і середніх неприбуткових організацій, зокрема Revived Soldiers, Ukrainian-American House, Hromada та Unite with Ukraine. Члени та асоційовані учасники Коаліції представляють сегменти українсько-американської діаспори чисельністю понад один мільйон осіб за переписом США 2020 року, а також інших американців, які підтримують Україну. Створення АКУ відобразило тенденцію серед українсько-американських діаспорних організацій до скоординованої політичної адвокації, з переходом від переважно культурної та гуманітарної діяльності до лобіювання військової допомоги США, міжнародних санкцій та геополітичної підтримки оборони України від російської агресії.

Станом на жовтень 2025 року Коаліція повідомляла про 45 організацій-членів і більшу кількість асоційованих організацій. Керівним органом Коаліції є Рада директорів.

2026 року Коаліцію оголосили «небажаною організацією» в Росії.

Саміти Ukraine Action Summit Коаліція організовує саміти Ukraine Action Summit у Вашингтоні, округ Колумбія, де обрані посадовці зустрічаються зі своїми виборцями для обговорення політики підтримки України з боку США, включно із зовнішньою допомогою та санкціями. На такі зустрічі звернули увагу сенатори США Чак Шумер, Алекс Паділья та Боб Менендес, а також спікер-емерита Палати представників Ненсі Пелосі і члени Палати представників Стенні Гойєр та Джозеф Морелле. У таблиці нижче подано статистику самітів, включно з кількістю зареєстрованих учасників, кількістю штатів США, які вони представляли, та кількістю проведених зустрічей, включно з візитами без попереднього запису.

+ Статистика самітів Ukraine Action Summit у Вашингтоні, округ Колумбія Саміт Дати Зареєстровані учасники Представлені штати США Кількість зустрічей 1 18–22 вересня 2022 270 33 170 2 23–25 квітня 2023 320 34 176 3 22–24 жовтня 2023 500 34 193 4 13–16 квітня 2024 560 47 350 5 22–25 вересня 2024 510 44 300+ 6 6–9 квітня 2025 600+ 50 + Пуерто-Рико + округ Колумбія 444 7 25–29 жовтня 2025 700+ 50 + Пуерто-Рико + округ Колумбія 452

2022—2023 Перші саміти Ukraine Action Summit були організовані насамперед Razom for Ukraine (одним із засновників Коаліції) та сприяли формуванню АКУ. Другий саміт розширив програму нетворкінговими заходами, зокрема панельними дискусіями за участю представників неприбуткових організацій США, урядових агенцій та адвокаційних активістів. На саміті виступив колишній президент України Віктор Ющенко. Третій саміт ще більше збільшив кількість учасників і зустрічей на Капітолійському пагорбі.

2024 Під час четвертого саміту Ukraine Action Summit учасники зустрічалися із законодавцями для обговорення зовнішньої допомоги США Україні, зокрема запропонованих обсягів фінансування. Саміт збігся в часі з обговоренням у Конгресі пакета іноземної допомоги обсягом 61 мільярд доларів. Конгрес ухвалив відповідні законопроєкти про зовнішню допомогу 2024-04-20, після чого їх схвалив Сенат, а президент Джо Байден підписав закон.<

П'ятий саміт відбувся у Вашингтоні, округ Колумбія, паралельно із засіданням Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку та візитом президента Володимира Зеленського до США. Він був присвячений продовженню військової та гуманітарної допомоги, а також сприянню довгостроковій співпраці між Україною та США. На ньому виступив президент Світового конґресу українців (СКУ) Павло Ґрод і відбулися дискусії щодо міжнародної підтримки України. Одразу після саміту президент Байден оприлюднив заяву на підтримку України та оголосив про виділення 7,9 мільярда доларів на військову допомогу.

2025 Шостий саміт Ukraine Action Summit став першим у серії заходом, що зібрав делегатів з усіх штатів США та Пуерто-Рико у столиці. На Капітолійському пагорбі відбулися зустрічі з провідними законодавцями США, серед яких спікер Палати представників Майк Джонсон, лідер більшості в Сенаті Чак Шумер і спікер-емерита Ненсі Пелосі. Саміт був зосереджений на двопартійній підтримці продовження військової, економічної та гуманітарної допомоги Україні й включав тренінги з лідерства, брифінги з питань адвокації, заходи для нетворкінгу та мітинг біля меморіалу Лінкольна з промовами про демократичні цінності. Основні адвокаційні пріоритети включали забезпечення виконання Закону REPO, повернення українських дітей, депортованих Росією, та збереження санкцій проти Росії. Ключові меседжі адвокаційної кампанії стосувалися імплементації акта REPO, повернення українських дітей, викрадених Росією, та збереження санкцій проти Росії. Програма саміту також включала обговорення двопартійної підтримки та діяльності на місцях, а також виклики, пов'язані з дезінформацією та змінами громадської думки.

Сьомий саміт Ukraine Action Summit включав конференцію й експозицію, а також освітні та орієнтаційні сесії з адвокаційної стратегії, політичні брифінги від експертів, можливості для нетворкінгу між неприбутковими організаціями та волонтерами й скоординовані візити до конгресових офісів. Захід продовжив надавати структуровані механізми громадянської участі у формуванні політики США щодо України. Серед пріоритетів адвокаційної кампанії були: Використання заморожених російських активів для підтримки оборони та відбудови України. Посилення санкцій проти Росії. Підтримка повернення викрадених українських дітей. Адвокація довгострокових гарантій безпеки для України.

До учасників і спікерів увійшли голова Ради директорів АКУ Маріанна Третяк, директорка Nova Ukraine й колишня посол США та помічниця адміністратора USAID Ерін Елізабет Маккі, радник DevTech Systems і Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) Даніел Рунде, голова Комітету з членства та спонсорства АКУ Марина Байдук і колишній посол США в Україні Вільям Тейлор. Саміт наголосив на важливості представлення України як ключового стратегічного партнера та активного союзника США, а не лише отримувача допомоги, щоб забезпечити ширшу двопартійну підтримку подальшої допомоги. Такий підхід мав на меті формувати політику США на користь сильної, стійкої оборони України проти російської агресії.

Цілорічна адвокація Американська коаліція за Україну діє як постійний координаційний центр для понад ста організацій-членів і асоційованих структур, що підтримують допомогу США Україні. Керівництво організації регулярно виступає у медіа США та України з коментарями щодо поточних політичних рішень, пов'язаних з Україною. Член Ради директорів АКУ Олександр (Сашко) Крапівкін надавав коментарі щодо дипломатичних ініціатив і мирних переговорів. За даними «Kyiv Post», «експерти з політики з організацій-членів працювали з Американською коаліцією за Україну, щоб визначити найбільш дієві законодавчі ініціативи, за які сотні американців адвокатуватимуть під час візитів до Вашингтона». Голова Ради директорів АКУ Маріанна Третяк наголошувала на ролі організації у створенні загальнонаціональної мережі адвокаційних активістів у всіх 50 штатах та залученні до діяльності неукраїнських американців. В інтерв'ю 2025-04-15 Третяк підкреслила стратегію Коаліції, що полягає у навчанні активістів безпосередній взаємодії з їхніми конгресменами та побудові відносин із законодавцями поза періодами самітів. Коаліція також координує щорічну благодійну акцію «Ukrainian-American Blood Drive», описану як «жест вдячності українців та українських американців народу Сполучених Штатів за значну допомогу й підтримку, надану Україні в її боротьбі проти російського вторгнення».

Сприйняття Незалежні публікації у США та Україні розглядають діяльність Американської коаліції за Україну як частину ширшого руху громадської адвокації в США на підтримку довгострокової участі країни в питаннях, пов'язаних з Україною. У квітні 2024 року «Forbes» повідомив, що в весняному саміті Ukraine Action Summit у Вашингтоні взяли участь понад 500 адвокаційних активістів, які провели приблизно 350 зустрічей із конгресменами, виступаючи за продовження військової та гуманітарної допомоги Україні; у подальших матеріалах зазначалося, що ці зусилля сприяли збільшенню кількості співавторів законопроєктів на підтримку України. Після саміту «The New York Times» повідомила, що посилення політичного тиску стало одним із чинників, які вплинули на рішення спікера Палати представників Майка Джонсона винести на голосування пакет допомоги обсягом 95 мільярдів доларів 20 квітня 2024, лише через чотири дні після завершення саміту; законопроєкт був ухвалений з широкою двопартійною підтримкою. У 2025 році «Kyiv Post» охарактеризував Ukraine Action Summit як важливий загальнонаціональний форум, що об'єднує як представників української діаспори, так і американців без особистих зв'язків з Україною для взаємодії з політиками та підвищення видимості української тематики в політичному дискурсі США.

Примітки