Progress — шостий студійний альбом англійського гурту Take That. Це перша платівка гурту з часів Nobody Else (1995), записана в оригінальному складі з п'яти осіб завдяки поверненню Роббі Вільямса, який знову приєднався до колективу лише для цього альбому. Також це остання робота за участю Джейсона Оранджа, який залишив гурт у 2014 році, що зробило цей альбом фінальним релізом в оригінальному складі. Альбом був випущений у Великій Британії 15 листопада 2010 року.

Альбом отримав позитивні відгуки, причому більшість критиків відзначили вплив електронної музики та синтезаторів. Платівка дебютувала на першому місці в британському чарті альбомів, ставши третім за швидкістю продажів альбомом століття та п'ятим за швидкістю продажів в історії Великої Британії. Progress також став найбільш продаваним альбомом 2010 року, подолавши відмітку в один мільйон копій за 24 дні. Станом на червень 2011 року у Великій Британії було продано 2,4 мільйона примірників. Альбом мав комерційний успіх і в Континентальній Європі, де він увійшов до першої десятки чартів дванадцяти країн. Міжнародна федерація виробників фонограм (IFPI) тричі сертифікувала платівку як платинову за тираж у три мільйони копій у межах Європи. 10 червня 2011 року альбом був перевиданий разом із мініальбомом Progressed, до якого увійшли вісім раніше не виданих треків.

Передісторія У липні 1995 року Роббі Вільямс оголосив про свій вихід із Take That. Після його відсутності гурт розпався і не збирався до 2005 року, коли учасники оголосили про возз'єднання без Вільямса. У 2008 році, під час роботи гурту над п'ятим студійним альбомом The Circus, Вільямс зустрівся з Ґері Барлоу та іншими учасниками гурту у своєму колишньому будинку в Лос-Анджелесі. Це сталося після відновлення контакту в травні 2006 року під час туру Ultimate Tour. У 2010 році в інтерв'ю для BBC Radio 1 Вільямс пояснив: «Це одна з тих життєвих ситуацій, яка могла стати вибухонебезпечною і піти зовсім не так. Ми мали довгу розмову, і наприкінці сталося найдивовижніше. Ми обоє попросили вибачення один у одного, і ми обоє зробили це щиро — це було все, що нам було потрібно». Барлоу додав: «Я провів останні 15 років, роздумуючи над тим, що я збирався сказати».

Запис Запис розпочався в Electric Lady Studios у вересні 2009 року, після завершення їхнього аншлагового туру The Circus Live. Деякі пісні, як-от «Eight Letters», базувалися на текстах і мелодіях, написаних ще до початку сесій, проте Барлоу підготував мінусовки заздалегідь, щоб гурт міг із ними працювати, що дало початок таким пісням, як «SOS», «Pretty Things» і «Happy Now». Після цього почали ширитися чутки про спільну роботу гурту. П'ятірка вперше з 1995 року з'явилася на одній сцені під час благодійного концерту Children in Need Rocks the Royal Albert Hall 12 листопада 2009 року, проте спочатку вони не виступали разом — натомість Вільямса запросили на сцену саме тоді, коли склад із чотирьох осіб її залишав. Вони заспівали разом лише під час грандіозного фіналу вечора, виконавши пісню The Beatles «Hey Jude» пліч-о-пліч з іншими учасниками шоу.

Попри це, невдовзі після цього Вільямс знову ледь не покинув гурт. Колеги намагалися переконати його залишитися, і зрештою в січні 2010 року вони вирішили продовжити запис як квінтет у студії The Village. Там вони записали «Happy Now», «Kidz» та «Eight Letters». У лютому музиканти переїхали до Real World Studios, де написали та записали «Pretty Things». Однак у березні, після повернення до Лондона для продовження роботи, Марк Оуен зізнався в численних зрадах та проблемах з алкоголем. Після місяця реабілітації він повернувся до студії у квітні, щоб записати пісню «What Do You Want from Me?», яку написав як звернення до дружини у відповідь на свої вчинки. У травні гурт перебрався до студії Record Plant у Лос-Анджелесі. Оркестрові накладання були записані в Abbey Road Studios у червні.

Деякі пісні, що з'явилися під час цих сесій, але не увійшли до альбому, були згодом випущені в мініальбомі Progressed.

Реліз 15 липня 2010 року було оголошено, що Вільямс повертається до гурту. У спільній заяві Вільямса та колективу йшлося: «Чутки правдиві… Роббі повернувся… і щоб відсвяткувати це, ми написали та записали новий альбом, реліз якого заплановано наприкінці цього року». Того ж дня національні газети вийшли із заголовками: «Після місяців припущень підтверджено, що Роббі Вільямс повертається до Take That. Гері, Говард, Джейсон, Марк і Роббі записували новий студійний альбом у складі п'ятірки, реліз якого очікується в листопаді».

Альбом знаменує 20-річчя перебування гурту в музичній індустрії, а також п'ятнадцятиріччя з моменту виходу альбому Nobody Else — останнього матеріалу, який гурт записував у складі п'яти осіб. Обкладинку альбому створив фотограф Надав Кандер, який раніше фотографував Барака Обаму. Вона імітує культове зображення еволюції від мавпи до людини та була позитивно сприйнята критикамиTake That show 'ascent of man' thisislincolnshire.co.uk..

Спочатку реліз альбому планувався на 22 листопада 2010 року, однак пізніше дату виходу перенесли на тиждень раніше — на 15 листопада 2010 року. Барлоу стверджував, що це рішення було прийнято через «величезну кількість попередніх замовлень на альбом» та після «аналізу даних про ротації та замовлення»; він також зазначив: «Ми ще ніколи не бачили, щоб один із наших синглів крутили так часто».

Комерційний успіх Ще до виходу платівка стала альбомом із найбільшою кількістю попередніх замовлень у році. У перший день релізу у Великій Британії було продано понад 235 000 копій, що на той час зробило його найшвидше розпроданим записом століття (пізніше цей рекорд побила Адель з альбомом 25, продавши понад 300 000 копій у перший день). 21 листопада 2010 року Progress дебютував на першому місці в британському чарті альбомів, ставши шостим альбомом гурту на вершині чарту. До кінця першого тижня було продано близько 520 000 примірників, що зробило його другим за швидкістю продажів альбомом усіх часів в історії британських чартівYahoo 21 November 2010 . На другому тижні було продано ще 208 000 копій, що дозволило зберегти першу позицію, а на третьому — понад 174 000 копій. Наступного тижня Take That продали понад 200 000 примірників Progress, утримуючи лідерство четвертий тиждень поспіль. 8 грудня 2010 року продажі досягли 1,009 мільйона копій; для цього знадобилося 23 дні — лише на чотири дні більше, ніж знадобилося альбому The Circus у 2008 році. Progress став першим альбомом 2010 року, продажі якого у Великій Британії перевищили мільйон. На п'ятому тижні було продано понад 330 000 копій, завдяки чому платівка залишилася на вершині чарту та стала третім «різдвяним альбомом номер один» для Take That, маючи загальний тираж понад 1,4 мільйона менш ніж за п'ять тижнів. Альбом утримував перше місце шість тижнів поспіль, продавшись на шостому тижні тиражем понад 433 000 копій, що довело загальну кількість до 1,87 мільйона та зробило його першим британським альбомом номер один у 2011 році.

Після шести тижнів на вершині альбом опустився на друге місце. У квітні 2011 року продажі сягнули позначки 2 мільйони копій через 139 днів після виходу. Це четвертий альбом гурту, тираж якого перевищив 2 мільйони, після Beautiful World, The Circus та Never Forget – The Ultimate Collection. Станом на червень 2011 року у Великій Британії було продано 2,4 мільйона копій Progress. Альбом також дебютував на першому місці в ірландському чарті 19 листопада 2010 року, ставши шостим альбомом гурту номер один в Ірландії, та очолив чарт Шотландії. Платівка мала успіх по всій Європі, посівши перше місце в Греції, Німеччині та Данії (де вона стала платиновою, розійшовшись тиражем 30 000 копій за перший тиждень). Вона також дебютувала в першій десятці чартів Австрії, Італії, Нідерландів, Швеції та Швейцарії.

Progress став третім і останнім альбомом Take That, який очолив European Albums Chart. Він також має примітну особливість бути останнім в історії альбомом, який очолював цей чарт перед закриттям лондонського офісу журналу Billboard.

Список композицій Усі пісні написані Ґері Барлоу, Говардом Дональдом, Джейсоном Оранджем, Марком Овеном та Роббі Вільямсом; продюсування Стюарта Прайса; з додатковим написанням пісні «Eight Letters» Міджем Юром, Крісом Кроссом, Ворреном Канном

Чарти

Тижневі чарти + Тижнева позиція в чартах Progress Чарт (2010) Найвищапозиція Australian Albums (ARIA)65Croatian Albums (IFPI)13Czech Albums (IFPI)7European Albums Chart1Greek Albums (IFPI Greece)1Japanese Albums (Oricon)145Norwegian Albums (VG-lista)25Portuguese Albums (AFP)14Scottish Albums (OCC)1Slovenian Albums (IFPI)14South Korean Albums (Gaon Chart)26Spanish Albums (PROMUSICAE)17Swedish Albums (Sverigetopplistan)7Swiss Albums (Schweizer Hitparade)2Taiwanese Albums (G-Music) Click Western Music and scroll to 2010, Week 48.6UK Albums (OCC)1

Річні чарти + Річна позиція в чартах ProgressЧарт (2010)ПозиціяDanish Albums (Hitlisten)6Dutch Albums (Album Top 100)51European Albums (Billboard)6German Albums (Offizielle Top 100) 15Irish Albums (IRMA)2Italian Albums (FIMI)50Scottish Albums (OCC)As presented by Scott Mills on 26 грудня 2010 on BBC Radio 1, revealing The Official Чарт of the Year 2010 in Scotland.1Swedish Albums (Sverigetopplistan)62Swiss Albums (Schweizer Hitparade)73UK Albums (OCC)1Worldwide (IFPI)10Чарт (2011)ПозиціяDanish Albums (Hitlisten)(Progress)50Danish Albums (Hitlisten)(Progressed)57German Albums (Offizielle Top 100)47 Italian Albums (FIMI)63Swiss Albums (Schweizer Hitparade)70UK Albums (OCC)15

Чарти десятиріччя + Десятирічна позиція в чартах альбому Progress Чарт (2010—2019) Позиція UK Albums (OCC) 9

Сертифікації

Примітки