Завод рідкісноземельних металів і торію в Чатрапурі – підприємство металургійної та хімічної промисловості в індійському штаті Одіша.
Ще з 1950-х років належна центральному уряду Індії компанія Indian Rare Earths Limited (IREL) вела переробку монациту (мінералу рідкісноземельних металів і торію) на своєму заводі в Удйогамандалі в штаті Керала. У 1980-х вона запустила нову копальню важких мінералів на східному узбережжі в Чатрапурі (штат Одіша), при цьому, враховуючи перевантаженість радіоактивними сполуками майданчиків в Удйогамандалі та Тромбеї (на останньому здійснювали переробку гідроксиду торію з Удйогамандали на нітрат торію), в 1992-му у Чатрапурі також відкрили торієвий завод. Його технологічний процес передбачає отримання за допомогою щавлевої кислоти оксалату торію, що далі реакціями з каустичною содою та нітратною кислотою перетворюється на нітрат торію із супутнім продуктом у вигляді нітрату натрію (також майданчик може випускати похідний від нітрату оксид торію). Можливо відзначити, що не пізніше 2005-го в Удйогамандалі організували переробку гідроксиду торію в оксалат торію, який може постачатись до Чатрапуру.
Одне з джерел називає потужність заводу в Чатрапурі як 220 тонн нітрату торію на рік, тоді як інше рахує її на рівні 240 тонн. Дозвільний документ від 2011 року надає можливість продукувати 2 тисячі тонн оксалату торію та 150 тонн нітрату торію. За шестимісячний період з жовтня 2018 по березень 2019 фактичне виробництво склало 330 тонн оксалату торію та 15,4 тонни нітрату торію (оксид торію не продукували).
У першій половині 2000-х в Удйогамандалі припинили переробку монациту, втім, покращення ситуації на світових ринках через підсилення попиту зі сторони виробників магнітів на неодим та празеодим і введення квот Китаєм на експорт рідкісноземельних елементів (РЗЕ) спонукали IREL повернутись до монацитового напряму. Новий варіант розміщення виробничих потужностей передбачав переробку монациту в Чатрапурі з отриманням суміші хлоридів РЗЕ (та торію) із наступною передачею суміші на майданчик в Удйогамандалі для отримання високочистих фракцій РЗЕ. Обрана технологія розкладення монациту передбачає використання соляної кислоти.
Завод з переробки монациту в Чатрапурі довзоленою проєктною потужністю 11,2 тисячі тонн змішаних оксидів РЗЕ ввели в дію у 2015 році. Оскільки монацит відноситься до фосфатів, супутнім продуктом його переробки є тринатрійфосфат з дозволеною потужністю 13,5 тисяч тонн на рік (для цього також потрібен сульфат натрію), а наявність в мінералі незначних обсягів урану дозволяє отримувати до 26 тонн диуранату амонію на рік. За шестимісячний період з жовтня 2018 по березень 2019 фактичне виробництво склало 2,3 тисячі тонн хлоридів РЗЕ, 2,8 тонни диуранату амонію та 2,9 тисяч тонн тринатрійфосфату.
Примітки