Завод азотних добрив у Шекхупурі – підприємство хімічної промисловості Пакистану.
Завод, що почав роботу в 1972 році, спорудила Dawood Hercules Corporation, у створенні якої взяв участь американський інвестор в особі Hercules Chemicals Inc. В 2015-му завод викупила Fatima Fertilizer Company Limited, що належить місцевим Fatima Group та Arif Habib Group і також володіє заводами добрив у Садікабаді та Мултані.
Технологічний процес передбачає продукування аімаку, що далі йде на виробництво сечовини. Первісно потужність майданчику становила 620 тонн аміаку та 1100 тонн сечовини на добу (345 тисяч тонн сечовини на рік), а після модернізації в 1989 – 1991 роках потужність досягнула 269 тисяч тонн аміаку та 446 тисяч тонн сечовини на рік. В 2022/2023 фінансовому році фактично випустили 377 тисяч тонн сечовини.
Поставки необхідного для продукування аміаку природного газу спершу забезпечував трубопровід Файсалабад – Лахор, до якого в подальшому приєднались Кадірпур-Раван – Лахор та Карачі – Лахор.
Враховуючи дефіцит газу власного видобутку (та високу ціну на імпортований ресурс), в 2026-му для заводу в Шекхупурі виділили квоту в продукції газового родовища Марі, ресурс з якого за своїми характеристиками непридатний для прямої подачі до газотранспортної системи через аномально високий вміст азоту та діоксиду вуглецю – саме тому від введного в експлуатацію ще в другій половині 1960-х Марі живились розташовані неподалік заводи сечовини в Дахаркі, Мірпур-Матело, Гот-Махчі та Садікабаді, які використовували персонифіковану систему подачі газу. Майданчик у Шекхупурі розташований суттєво далі, тому до зобов’язань його власника входить спорудження на Марі установки підготовки добовою потужністю по прийому 1,92 млн м3 та по товарному газу 1,47 млн м3 (можливо відзначити, що повз Марі проходять газопроводи Саван – Кадірпур – Бхонг та Карачі – Лахор).
Примітки