Яцукович Микола Климентійович (1840 — до 1910) — український та російський хімік, заслужений професор Харківського імператорського університету.
Біографія Народився в Санкт-Петербурзі у 1840 році.
Закінчив у 1860 році із отриманим ступенем кандидата природничих наук фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуИмператорский С.Петербургский университет в течение первых пятидесяти лет его существования : историческая записка / сост. В. В. Григорьевым. — Санкт-Петербург: в Тип. В. Безобразова, 1870. — С. CVII.. У 1865 році керував практичними роботами в Петербурзькому технологічному інститутіПятидесятилетний юбилей С.-Петербургского практического технологического института.
Яцукович розпочав дослідницьку роботу у приватній лабораторії відомих хіміків М. Соколова та О. Енгельгардта, які організували у 1857 році хімічний гурток. У 1860-х роках він працював у Гайдельбергу в лабораторії Ерленмеєра.
Синтез гіпурової кислоти з бензаміду та хлороцтової кислоти, здійснений у 1867 році Яцуковичем, переконливо довів, що вона є N-ацильним похідним гліцину. З'ясування структури цієї кислоти допомогло вивчити механізм знешкодження деяких отруйних речовинИстория естествознания в России / [Акад. наук СССР. Ин-т истории естествознания и техники]. Т. 2. — Москва : Изд-во Акад. наук СССР, 1960..
У 1868 році захистив у Петербурзькому університеті дисертацію для отримання ступеня магістра хімії «Про аміди кислот гліколевого ряду» і у вересні того ж року був прийнятий доцентом на кафедру технічної хімії Харківського університету. Тут у 1871 році він захистив докторську дисертацію «Хлорметилсірчисті кислоти» і у травні став екстраординарним професором, а у травні 1882 року — ординарним професором кафедри технічної хімії фізико-математичного факультету Харківського університету. Викладав технічну хімію та технологію, а також аналітичну хімію (читав лекції та вів практичні заняття). Також він читав лекції з хімії для студентів медичного факультету: програма курсу включала «вправи студентів у загальному та технічному, якісному та кількісному аналізі шляхом зважування та титрування». З 1894 по 1898 роки був заслуженим професором університету поза штатом.
У 1898 році звільнився за власним бажанням і переїхав до Ялти, де мав дачуЯлта и окрестности / Евг. Еленин. — Ялта : Ю. В. Волкова, 1901-2. — С. 44.. Був членом Ялтинської міської управиПримечание к стр. 367 // Антон Павлович Чехов. Том 16. Статьи. Рецензии. Заметки 1881—1902..
У «Звіті про стан і діяльність Імператорського Санкт-Петербурзького університету за 1909 рік» було відзначено капітал, що надійшов за заповітом Яцуковича, відсотки з якого призначалися на друкування журналу Російського фізико-хімічного товариства, «на видання книг та на допомогу молодим ученим, які відряджаються за кордон»Отчет о состоянии и деятельности Императорского С.-Петербургского университета за 1909 год. — Санкт-Петербург : Г. Шахт, 1910. — С. 206—207..
У 1871 році він переклав працю професора хімії у Каролінській колегії в Брауншвейгу Фрідріха Юліуса Отто: «Винокуріння, приготування спирту та виробництво солодких і ароматичних горілок» (, 1871). Джерела Российская профессура. XVIII — начало XX века. Химические науки : биографический словарь / В. А. Волков, М. В. Куликова; Ин-т истории естествознания и техники РАН им. С. И. Вавилова. — СПб.: Изд-во Рус. Христиан. гуманит. ин-та, 2004. Осипов И. П. Краткий очерк деятельности Н. К. Яцуковича // Труды Общества физико-химических наук при Императорском Харьковском Университете: отчеты о заседаниях в 1907 г. — Харьков: Тип. Адольфа Дарре, 1908. — С. 43. Чернай Н. А. Биография Николая Климентьевича Яцуковича // ЖРФХО. — 1912. — Т. 44. Хим. отд., Вып. 3. Отд. 1. — С. 493—497, с портр. Примітки