Генріх Рудольф Фердинанд Август Александер фон Горн (; 18 червня 1798, Данциг — 20 травня 1863, Потсдам) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Прусської армії.

Біографія Рудольф був сином майбутнього прусського генерал-лейтенанта Генріха Вільгельма фон Горна (1762–1829) з дворянської родини Горнів та його другої дружини, Регіни Марії Єлизавети Вільгельміни, уродженої фон Рабе (1768–1800).

На початку Визвольних воєн Горн навчався в кадетській школі в Берліні, а згодом наприкінці квітня 1815 року був призначений другим лейтенантом до 8-го піхотного полку Прусської армії. З цим полком він брав участь у битвах при Ліньї та Вавре, а також в окупації французької столиці під час літньої кампанії. Після війни Горн був призначений ад'ютантом інспекції ландверу Магдебурга 23 квітня 1816 року. З кінця березня 1818 року він два роки служив ад'ютантом військової бригади в Мюнстері. Згодом Горн став ад'ютантом 16-ї піхотної бригади в Трірі, а 30 березня 1822 року отримав звання першого лейтенанта. Чотири роки по тому його перевели до Ерфурта на посаду ад'ютанта 8-ї дивізії, що дислокувалася там, а в березні 1827 року Горн отримав звання гауптмана. Зберігши цю посаду, 30 березня 1830 року його призначили до 32-го піхотного полку, а 30 березня 1831 року перевели до 27-го піхотного полку командиром роти. З 30 березня 1837 по 27 липня 1841 року Горн служив у Юліху майором і командиром 2-го батальйону 25-го полку ландверу. Згодом, перевівшись до 29-го піхотного полку, він спочатку командував 1-м батальйоном, а з середини травня 1846 року — фузілерним батальйоном. 27 березня 1847 року його було підвищено до оберстлейтенанта, а 13 травня 1848 року йому було доручено командування 36-м піхотним полком. Невдовзі після цього, 6 липня 1848 року, його було призначено командиром 25-го піхотного полку. Одночасно, з осені 1848 до весни 1849 року, Горн також виконував обов'язки коменданта Бонна. З мобільною колоною, що складалася з піхоти, кавалерії та артилерії, він відновив порядок у районах Віттліх, Бітбург і Прюм. У 1849 році Горн очолив свій полк у придушенні Баденської революції в битвах під Раштаттом і Куппенгаймом. 19 листопада 1849 року його було підвищено до оберста. З 14 травня 1850 по 16 квітня 1851 року він служив командиром 40-го піхотного полку, а потім, до 14 квітня 1852 року, комендантом Міндена. Потім Горн став командиром 12-ї піхотної бригади. На цій же посаді він командував 24-ю піхотною бригадою з 4 травня 1852 року, а 22 березня 1853 року був підвищений до генерал-майора. Генерал-лейтенант Горн вийшов на пенсію 22 жовтня 1856 року.

Сім'я Горн одружився з Бертою Ренате фон Реков (1799–1845) у Дюссельдорфі 8 серпня 1827 року. Вона була дочкою майбутнього прусського генерал-лейтенанта Едуарда фон Рекова. У подружжя було четверо дітей: Рудольф Карл Вільгельм (1833–1905), який згодом став прусським генерал-майором; Карл Вільгельм (помер 1874 р.); Текла (померла 1879 р.), яка вийшла заміж за майора Дойча; та Іда (померла 1889 р.), яка вийшла заміж за оберста фон Асмута.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу Орден Святого Володимира 4-го ступеня (Російська імперія) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Військових заслуг Карла Фрідріха, лицарський хрест Орден Червоного орла 2-го класу з мечами на кільці

Література

Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Briefadeligen Häuser. 1916. Zehnter Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1915, S. 441. Kurt von Priesdorff: Soldatisches Führertum. Band 6, Hanseatische Verlagsanstalt Hamburg, o. O. [Hamburg], o. J. , DNB 367632810, S. 334–335, Nr. 1957. Richard Wellmann: Das Offiziers-Korps des Infanterie-Regiments von Horn (3. Rheinisches) Nr. 29. 1815–1890. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1890, S. 185–186.

Посилання

Rudolf Heinrich Ferdinand von Horn