Жан-Люк-Луї де Ту де Сальверт (фр. Jean-Luc-Louis de Toux de Salverte, також Jean Lucas de Toux de Salverte; роки народження і смерті достеменно не встановлені) — військовий інженер, педагог, маляр і діяч вільномулярства XVIII століття, пов'язаний із двором Вацлава Петра Жевуського у Підгірцях та з інтелектуальним середовищем Варшави. Відомий як учитель синів Жевуського та молодого Станіслава Антонія Понятовського, майбутнього короля Станіслава Августа.

Біографічні відомості Біографічні відомості про Жана-Люка-Луї де Ту де Сальверта збереглися уривчасто. За свідченням мемуарних джерел, використаних сучасними дослідниками, у молоді роки він був офіцером-інженером на австрійській службі. Після ув'язнення у Відні він прибув до Речі Посполитої, де був пов'язаний із двором Жевуських.

У тих самих свідченнях де Ту де Сальверта описано як людину, що володіла французькою, латиною, німецькою та івритом, добре знала математику і тяжіла до алхімії та езотеричних студій.

Діяльність у Підгірцях Після прибуття до Речі Посполитої де Ту де Сальверт опинився при дворі Вацлава Петра Жевуського, який доручив йому навчання своїх дітей і надав йому ранг генеральського ад'ютанта.

У польських освітніх джерелах його згадано також як учителя Йосифа Жевуського, якого він навчав насамперед математики та мистецтва фортифікації. За даними POLONIKA, де Ту де Сальверт мешкав у Підгірцях до 1751 року; історики мистецтва також називали його серед імовірних авторів проєкту костелу святого Йосипа і Воздвиження Святого Хреста в Підгірцях, хоча ця атрибуція не є остаточно доведеною.

Педагогічна діяльність Від 1749 року де Ту де Сальверт навчав Станіслава Антонія Понятовського рисунку, архітектурі та військовій інженерії. Освітні біографічні ресурси про майбутнього короля прямо називають його викладачем цих дисциплін.

Дослідники зазначають, що з навчанням у де Ту де Сальверта пов'язані рисунки молодого Понятовського та його французькі нотатки з військової архітектури, у яких описано бастіони, равеліни, куртини, палісади та інші елементи фортифікації.

Варшава і вільномулярство Після кількох років у Підгірцях де Ту де Сальверт оселився у Варшаві. У сучасній історіографії його вважають однією з найяскравіших постатей варшавського вольномулярського середовища XVIII століття та представником його герметично-езотеричного напряму.

У 1769 році, коли ложа Cnotliwy Sarmata проголосила себе Великою ложею, де Ту де Сальверта обрали заступником Августа Фридерика Мошинського. У мемуарній та історіографічній традиції його також пов'язують із ложею Bon Pasteur і так званою «Академією секретів»; за цими свідченнями, 1773 року він дістав у Парижі патенти на керівництво суверенною ложею Bon Pasteur.

Французькі спогади другої половини XVIII століття фіксують і його мистецькі здібності: де Ту де Сальверта характеризували як вправного рисувальника, а сучасники згадували, що він писав олійні пейзажі та портрети.

Значення Жан-Люк-Луї де Ту де Сальверт належить до числа малодосліджених, але помітних діячів культурного життя Речі Посполитої XVIII століття. Його постать поєднує кілька сфер тогочасної культури — військову інженерію, приватну освіту магнатського середовища, мистецькі практики та герметично-езотеричне вільномулярство.

Найкраще задокументованими залишаються його зв'язки з двором Жевуських у Підгірцях, участь у вихованні майбутнього короля Станіслава Августа та роль у варшавському вільномулярстві.

Примітки