«Про обчислення часу» () — середньовічний трактат, написаний латинською мовою нортумбрійським ченцем Бедою в 725 році.
Історичний контекст У середині VII століття в англосаксонській Англії виникло прагнення менше пов'язувати період Великодня з юдейським календарем Песаху, а також бажання святкувати Великдень саме в неділю. Продовжуючи християнську інтелектуальну традицію з досліджень дату Великодня, Беда прагнув пояснити церковні підстави рішення 664 року, який віддав перевагу римському звичаю над ірландським. У результаті Беда створив трактат, що обґрунтовував точний спосіб обчислення дати Великодня, а також пояснював, чому час і різні його одиниці мають сакральне значення.
Структура трактату Трактат містить вступ до традиційного античного й середньовічного уявлення про Всесвіт, зокрема пояснення того, як Земля впливає на зміну тривалості дня, як сезонний рух Сонця та Місяця змінює вигляд місячного серпа у вечірніх сутінках, а також зв'язок між припливами й рухом МісяцяWallis (2004:82–85;307–312)..
«Про обчислення часу» описує головні давні календарі, зокрема єврейський, єгипетський, римський, грецький та Wallis (2004:41-54;281–287. Основною темою «Про обчислення часу» був розрахунок дати Великодня, для чого Беда описав метод, розроблений Діонісієм Малим. «Обчислення часу» також містить настанови щодо визначення дати великодньої повні, обчислення руху Сонця й Місяця через зодіак, а також багатьох інших календарних розрахунків.
Беда засновував свої міркування про дати на Єврейській Біблії. Функції Всесвіту та його призначення загалом зводяться до біблійного підґрунтя. Згідно зі вступом Фейт Волліс до англійського перекладу «Про обчислення часу» 1999 року, Беда прагнув створити християнську працю, що поєднувала астрономічні знання про обчислення часу з богословським історичним контекстом. Сам Беда також розглядав цю книгу як продовження своїх творів «Про природу речей» () і «Про час» ().
Розділи Праця поділена на шість частин:
Технічна підготовка (розділи 1–4) У цій частині читача знайомлять із термінологією, пов'язаною з вимірюваннями часу.
У третьому розділі Беда визначає тривалість дня рівною 12 годинам. Година складається з частин puncti, partes і momenta, кожна з яких є малою одиницею часу в межах години. Найменшою одиницею часу є атом.
Юліанський календар (розділи 5–41) Тут Беда подає вичерпний огляд дати створення Землі, Місяця, тижнів і місяців.
Він стверджує, що перший день, усупереч поширеному переконанню, не припадав на час рівнодення. Згідно з релігійними оповідями про створення Богом Всесвіту, світло було створене в перший день. Однак лише на четвертий день Бог створив зорі, тому до того не існувало способу вимірювання годин.
Значну частину цього розділу присвячено Місяцю. Беда докладно розглядає способи вимірювання місячних циклів, зв'язок Місяця із Землею та Сонцем. Він також обговорює зв'язок Місяця з припливами та обчислення календ.
Аномалії місячного літочислення (розділи 42–43) У цих двох розділах продовжується розгляд нерівномірностей руху Місяця, що зумовлюють високосний рік, а також пояснюється, чому, за Бедою, Місяць здається старішим, ніж є насправді.
Пасхальна таблиця (розділи 44–65) У цій частині розглянуто різні річні цикли з неоднаковою кількістю місяців і днів, визначення року втілення Христа, Великодня та інших місячних циклів.
Велика хроніка (розділ 66) Беда подає вичерпний опис шести епох світу. «Велика хроніка» стала вихідним пунктом для кількох пізніших хронік, зокрема та .
Беда зазначає, що Перший вік, від Адама до Ноя, тривав 1 656 років за Єврейською Біблією або 2 242 роки за Септуагінтою.
Другий вік, від Ноя до Авраама, тривав 292 роки або 272 роки відповідно до оцінки Беди на основі Єврейської Біблії та Септуагінти.
Третій вік, від Авраама до Давида, за обома джерелами тривав 942 роки.
Четвертий вік охоплює час від Давида до Вавилонського полону. Це 473 роки за Єврейською Біблією або 485 років за Септуагінтою.
П'ятий вік триває від Вавилонського полону до приходу Христа.
Шостий вік — це сучасна епоха, що триває від приходу Христа до кінця часів.
Пророцтво (розділи 67–71) Нарешті Беда переходить до обговорення завершення Шостого віку, Другого пришестя Христа, Антихриста, Судного дня, а також майбутніх Сьомого й Восьмого віків світу.
Див. також
Великодні суперечки Остара
Примітки
Література
Jones, Charles W., ed. De temporum ratione, in Bedae opera de temporibus, Cambridge, Massachusetts: The Mediaeval Academy of America, 1943. Jones, Charles W., ed. De temporum ratione, in Bedae opera didascalia 2, Corpus Christianorum Series Latina, 123B, Turnhout: Brepols, 1997. ISBN 978-2-503-01235-3 Wallis, Faith, trans. Bede: The Reckoning of Time, Liverpool: Liverpool Univ. Pr., 1999/2004. ISBN 0-85323-693-3.
Посилання
«De Temporum Ratione» латинською мовою з Patrologia Latina