Ай-Констант (, від церкви Св. Костянтина та Олени) — усталена назва археологічної пам'ятки та руїн середньовічного укріпленого монастиря VIII—X століть, що є частиною археологічного комплексу Аю-Даг і розташовані на великій галявині в північно-східній частині плато, на пологій ділянці схилу однойменної гори. За рішеннями Кримського облвиконкому № 595 від 5 вересня 1969 року та № 16 від 15 січня 1980 року, «монастир на горі Аю-Даг: комплекс середньовічних церков» VIII—XV століть, зокрема й об'єкт Ай-Констант, оголошено історичною пам'яткою регіонального значення.

Опис Пам'ятка являє собою руїни поселення VIII—X століть із трьома десятками щільно розташованих будівель, зведених із буту на глині та захищених оборонною стіною аналогічної кладки завширшки 2,5—2,8 м, що огороджувала східний схил гори від урвища над морем на краю галявини до скелястої глибокої ущелини в південній частині. Сама забудова розташовувалася за середньою частиною стіни вище по схилу, а на думку Льва Фірсова та Олега Домбровського, саме в цій стіні містилася брама, до якої вела давня дорога. У результаті розвідок 1969 року було виявлено масивний фундамент завтовшки до 2 м, що належав великій прямокутній споруді, яка могла бути донжоном укріпленого монастиря. Водночас описана Миколою Рєпніковим у 1909 році невелика церква виявилася культовою будівлею XII—XV століть, спорудженою на руїнах попередньої обителі.

Нижче галявини Ай-Констант, на похилому майданчику гори, були відкриті залишки ще одного поселення, забудованого невеликими однокімнатними житловими будинками і фундамент великої споруди, орієнтованої з північного заходу на південний схід — судячи з усього, теж храму, ймовірно, ще одного монастиря, також VIII-Х століття На південь і на захід від поселення, за першою стіною, розкидані залишки невеликих поселень хуторського типу.

У роботі 1909 «Розвідки і розкопки на південному березі Криму і в Байдарській долині в 1907 році» Микола Рєпніков, який першим досліджував пам'ятку, називав це місце «Клісури», але в новітній літературі так називається інша пам'ятка на Аю-Дазі. До 1960-х років ці руїни, як і інші на Південному березі, відносили до періоду таврів, але, після розвідок Лева Фірсова 1963 року було доведено, що будівлі датуються середньовіччям.

Примітки